«Чистота віри» як ідея-фікс

0
Молебень перед георгієвської стрічкою. “Свята стрічко, моли за нас грішних”

На фоні процесу надання автокефалії Православній Церкві в Україні представники УПЦ (МП) почали брудну інформаційну кампанію. Головним лейтмотивом якої був пошук різноманітних «відмазок» чому автокефалія — зло, а нам треба  ̶н̶а̶с̶п̶р̶а̶в̶д̶і̶ ̶н̶і̶  триматися Москови. Певний час після оголошення кампанії за церковну незалежність різні церковні спікери переконували паству, що це все несерйозно і нічого на станеться, водночас роблячи це з такою наполегливістю та нервозністю наче «шеф, всьо пропало».

Однак, до останнього часу не висловлював своєї позиції сам очільник УПЦ (МП) митрополит Онуфрій. Але всьому є межа, «нє могу молчать» – сказав владиченька і тут понєслась.

Свідки пласкої Землі

0

Одного разу до мене після лекції підійшов студент і сказав, що, насправді, Земля пласка і він на лекціях слухає дурниці, особливо про облаштування світу, свідомості або історії. У цьому немає нічого дивного, таких людей багато серед студентів, однак не всі мають сміливість сказати це викладачеві.

На вулиці ХХІ ст., доба інтернету, доступної інформації, Ілона Маска, смартфонів і релігії. Коли зустрічаєш таких людей, то задаєшся питанням «Як так?». Відповідь прийшла неочікувано, у той момент як ми заговорили про плоску Землю, ангелів і Ісаака Ньютона, динозаврів, яких приручила давня людина і т. д. Все дуже просто, вони були завжди і будуть вічно і від них нікуди не дітися. Проблема в іншому, – яким чином такі люди потрапили в університет?

«Русскій мір» УПЦ МП: чи є життя після Томосу

0

Українське православ’я як ніколи наблизилось до отримання канонічної автокефалії. На жаль, автокефальними стануть не всі, тому ця довгоочікувана подія не завершить епоху багаторічного розділення віруючих. Не треба бути пророком, щоб передбачити несприйняття автокефалії певною кількістю вірних УПЦ МП. Причин цього несприйняття багато: від політичних (замаскованих під церковно-канонічні) до матеріальних, егоїстичних та банально емоційних. Ймовірно, в глобальному сенсі українцям доведеться вибирати між двома канонічними юрисдикціями: новоствореною Українською православною церквою як такою та, назвемо його умовно, Українським екзархатом РПЦ.

Божественні кокоси

Коли живеш і працюєш в Україні, складно оцінити релігійний феномен, що виник в іншій частині світу. Така ж складність, у мене особисто, виникла з історією Авґуста Енґельгардта (1875-1919) і релігією Дао Дуа. В моїй уяві їх об’єднала віра у божественного кокоса.

Йога, медитація та їхня користь для мозку

В епоху пост-правди відрізнити науку від псевдонауки буває дуже важко. Знайомтеся, ми переклали типовий зразок піару йога-індустрії, який всіляко мімікрує під науковий текст в рецензованому журналі.

Дослідження, проведені в останні роки,продемонстрували, що функціонування мозку індивіда є ситуативним. Це означає, що мозок видозмінює свої схеми функціонування, ґрунтуючись на зовнішніх впливах. Зменшення притоку крові та кількості кисню, що надходить до мозку, пов’язане з проблемами літнього віку та інсультами. Ми можемо підвищити кількість кисню, який отримує мозок, виконуючи прості дихальні вправи та медитацію, це зветься йогою. Йога може послабити прояви депресії, покращити імунітет, а також послабити хронічний біль, знизити стрес і кров’яний тиск. Про всі ці переваги монахи та йоги заявляли ще тисячі років тому, а нині все це — факти, підтверджені науковими дослідженнями та результатами.

«Найдавніша професія» або кілька слів про храмову проституцію

Теракотова пластина з еротичною сценою з колекції Британського музею. ХІХ століття до н.е., територія сучасного Іраку.

Найдавніша згадка найдавнішої професії в писемних джерелах західної цивілізації, мабуть, належить Геродоту, який жив у V ст. до н.е. У своїй «Історії» він досить детально та яскраво описує «найганебніший звичай у вавилонян»[1], коли всі жінки один раз в житті повинні були сидіти біля храму та задовольняти сексуальні потреби будь-якого іноземця-чоловіка за мізерну платню. Це Геродот називає «обов’язком» жінок перед богинею Міліттою (ассирійська назва Афродити). Джерод С. Купер називає «Батька історії» ще й «Батьком орієнталізму», оскільки він «обмовляв та екзотично описував східного Іншого»[2].

У ХІХ столітті науковці, намагаючись інтерпретувати слова Геродота, запропонували три варіанти того, що саме відбувалося із жінками біля храму. Перша інтерпретація пояснювала цей звичай як обряд дефлорації (позбавлення цноти),

Нові релігійні рухи в ісламі: нурджу

0

Попри постійну просвітницьку роботу мусульманських місіонерів, пересічні громадяни вкрай мало знають про сучасний іслам. У кращому випадку ми знаємо, що там є шиїти та суніти. Зовсім просунуті знають, що стан жінок не такий поганий, як можуть розказувати по телевізору, а найосвіченіші (заодно й найсміливіші) скажуть, що іслам нічим не загрожує Європі, принаймні не більш, ніж будь-яка інша релігія.

Йога у школах може допомагати дітям, які страждають від тривожності

У наші часи, коли рівень стресу в американських школах постійно підвищується, результати нового дослідження остаточно доводять те, що вже раніше демонстрували інші дослідники — що йога у школах може принести значну користь для психічного здоров’я дітей. Ці результати, опубліковані у журналі Psychology Research and Behavior, доповнюють і так уже переконливу сукупність доказів на підтвердження користі йоги та медитації для психологічного розвитку дітей.

5 способів розважитися від буддистських ченців

0

Звичний образ – буддистський монах сидить у позі лотоса, вдивляючись у внутрішні горизонти, шукаючи шлях до пробудження та нірвани. Зовні виглядає доволі нудно – він не рухається, не розмовляє і взагалі подає мало ознак життя. Мабуть це не дуже сприяє популярності вчення, а життя ченця багатьох відлякує аскетизмом та незбагненністю мети.

Щоб якось розвіяти стереотипи щодо чернечого життя, підготував 5 способів, із допомогою яких ченці розважаються і не дають собі нудьгувати у контексті сансари. Можливо щось із цього переліку стане в нагоді і вам.

Сексталог українського релігієзнавця

0

Кажуть, що коли ти говориш слово «релігієзнавець» у Франції — всім одразу на думку спадає історик релігії. Він собі знає одну-дві класичні (бажано, східні) мови, присвячує кар’єру відмінностям між культами Асклепія та Серапіса, і то вже є викликом, бо порівняльне релігієзнавство — на межі дилетантизму. А якби мені було треба дізнатися думку експерта про релігійність мігрантів чи розробити закон про заборону саєнтології — я не звернувся би до релігієзнавця. А звернувся б до соціолога. Ми знаємо французьких соціологів релігії, бо вони займаються сучасним станом речей, хоча це не робить істориків релігії менш цікавими. Вони цікаві, але в довготривалій перспективі. Це не ті люди, яких журналісти називають експертами.