Давайте почнемо з самого початку. Що психологія може дати богослов’ю, і що богослов’я – самій психології?
З моєї точки зору, психологія та богослов’я є двома різними підходами, що намагаються зрозуміти людей, ким вони є, як вони існують, що роблять та як функціонують.
Обидві філософії мають спільну мету – зрозуміти людину (і Бога у теології). Втім, у них є спільні області (сама людина). Це ніби два різні потяги, що прямують різними коліями, але в одне місце. У нас є спільна ціль, і ми прагнемо дістатись однакової станції. Однак один пасажир їде з заходу, інший – зі сходу.
Психологія заглиблюється у наукові дослідження, як саме діють люди і чому вони такі, які є. Теологія звертається
У сприйнятті феномену любові завжди було два найбільш важливих та показових рівні: рівень повсякденного, побутового, міфологічного сприйняття та рівень офіційно прийнятного, регламентованого, релігійного сприйняття. Саме символіка, яка проступає через міфи, є тим матеріалом, який дає можливість досліджувати значення любові – значення, яке могло безпосередньо навіть не усвідомлюватись, проте закладало моделі поведінки, які, все більше відходячи на рівень неусвідомлюваного, тим не менш, продовжують функціонувати й зараз.
Магію вважають формою особливого таємного знання, що співіснує з іншими світоглядними парадигмами: науковою, релігійною, повсякденною. Оскільки феномен магії тісно пов’язаний із релігійним світоглядом, виокремлення магії в особливу сферу ритуальної практики і світогляду дозволяє вивчати її з позиції релігієзнавства. 
Нас часто наздоганяє втома, яка породжує роздратованість, депресію і агресію до оточуючих. Майже неможливо уявити життя без wi-fi, смартфона, ноутбука, фейсбука, інстаграму. Однак мозок часто не витримує перенасичення інформацією, а ще ж втома від роботи, погана екологію міста, порожні розмови з колегами, безлічі людей в автобусах або метро…. Після декількох років такого життя будь-який психолог діагностує цілий список психічних розладів, неврозів або й ще чогось. 
