5 Найбагатших релігійних організацій світу

1

Релігійні організації іноді мають більше грошей, ніж відомі гіганти бізнесу. Порахувати їхні фінанси не завжди просто, але спробуємо розібратися хоча б з тим, хто входить у п’ятірку найбагатших релігійних інституцій світу.

5. Церква Саєнтології

Відкриває наш топ Церква Саєнтології (Church of Scientology).

Вчені ідентифікували частину мозку, що відповідає за духовність

Світлина pixabay

Науковці з Єльського університету визначили можливу нейробіологічну основу духовних переживань, тобто відчуття зв’язку з чимось більшим за нас.

Активність у тім’яній частині кори

Забугорні релігієзнавчі конференції: кілька спостережень та порад

0
Ви вже готові до міжнародних релігієзнавчих конференцій?

Маючи деякий досвід участі у зарубіжних релігієзнавчих конференціях, мені хочеться поділитися своїми спостереженнями та порадами. Цей текст передусім адресую молодим релігієзнавцям, які ще не виїжджали до Європи на релігієзнавчі конференції. Впевнений, що колеги, які мають подібний досвід, підтвердять мої міркування.

Чому церкви бояться ґендеру?

Останнім часом у Парламенті точиться дискусія щодо Стамбульської конвенції. Це документ, який вводить суворі покарання за домашнє насильство та дозволяє правоохоронним органам притягати до відповідальності осіб, які вчинили подібні злочини. І ось раптом Всеукраїнська рада церков виступає проти. Чому і як? Церква протягом своєї історії дуже часто була захисницею знедолених, «сірих та убогих». Як так сталося, що тепер релігійні лідери проти криміналізації домашнього насильства?!!

Яблуком роздору став… ґендер. Церкви настільки його бояться, що готові були виступати проти захисту жертв насилля.

«Чистота віри» як ідея-фікс

0
Молебень перед георгієвської стрічкою. “Свята стрічко, моли за нас грішних”

На фоні процесу надання автокефалії Православній Церкві в Україні представники УПЦ (МП) почали брудну інформаційну кампанію. Головним лейтмотивом якої був пошук різноманітних «відмазок» чому автокефалія — зло, а нам треба  ̶н̶а̶с̶п̶р̶а̶в̶д̶і̶ ̶н̶і̶  триматися Москови. Певний час після оголошення кампанії за церковну незалежність різні церковні спікери переконували паству, що це все несерйозно і нічого на станеться, водночас роблячи це з такою наполегливістю та нервозністю наче «шеф, всьо пропало».

Однак, до останнього часу не висловлював своєї позиції сам очільник УПЦ (МП) митрополит Онуфрій. Але всьому є межа, «нє могу молчать» – сказав владиченька і тут понєслась.

Свідки пласкої Землі

0

Одного разу до мене після лекції підійшов студент і сказав, що, насправді, Земля пласка і він на лекціях слухає дурниці, особливо про облаштування світу, свідомості або історії. У цьому немає нічого дивного, таких людей багато серед студентів, однак не всі мають сміливість сказати це викладачеві.

На вулиці ХХІ ст., доба інтернету, доступної інформації, Ілона Маска, смартфонів і релігії. Коли зустрічаєш таких людей, то задаєшся питанням «Як так?». Відповідь прийшла неочікувано, у той момент як ми заговорили про плоску Землю, ангелів і Ісаака Ньютона, динозаврів, яких приручила давня людина і т. д. Все дуже просто, вони були завжди і будуть вічно і від них нікуди не дітися. Проблема в іншому, – яким чином такі люди потрапили в університет?

«Русскій мір» УПЦ МП: чи є життя після Томосу

2

Українське православ’я як ніколи наблизилось до отримання канонічної автокефалії. На жаль, автокефальними стануть не всі, тому ця довгоочікувана подія не завершить епоху багаторічного розділення віруючих. Не треба бути пророком, щоб передбачити несприйняття автокефалії певною кількістю вірних УПЦ МП. Причин цього несприйняття багато: від політичних (замаскованих під церковно-канонічні) до матеріальних, егоїстичних та банально емоційних. Ймовірно, в глобальному сенсі українцям доведеться вибирати між двома канонічними юрисдикціями: новоствореною Українською православною церквою як такою та, назвемо його умовно, Українським екзархатом РПЦ.

Божественні кокоси

Коли живеш і працюєш в Україні, складно оцінити релігійний феномен, що виник в іншій частині світу. Така ж складність, у мене особисто, виникла з історією Авґуста Енґельгардта (1875-1919) і релігією Дао Дуа. В моїй уяві їх об’єднала віра у божественного кокоса.

Йога, медитація та їхня користь для мозку

В епоху пост-правди відрізнити науку від псевдонауки буває дуже важко. Знайомтеся, ми переклали типовий зразок піару йога-індустрії, який всіляко мімікрує під науковий текст в рецензованому журналі.

Дослідження, проведені в останні роки,продемонстрували, що функціонування мозку індивіда є ситуативним. Це означає, що мозок видозмінює свої схеми функціонування, ґрунтуючись на зовнішніх впливах. Зменшення притоку крові та кількості кисню, що надходить до мозку, пов’язане з проблемами літнього віку та інсультами. Ми можемо підвищити кількість кисню, який отримує мозок, виконуючи прості дихальні вправи та медитацію, це зветься йогою. Йога може послабити прояви депресії, покращити імунітет, а також послабити хронічний біль, знизити стрес і кров’яний тиск. Про всі ці переваги монахи та йоги заявляли ще тисячі років тому, а нині все це — факти, підтверджені науковими дослідженнями та результатами.

«Найдавніша професія» або кілька слів про храмову проституцію

Теракотова пластина з еротичною сценою з колекції Британського музею. ХІХ століття до н.е., територія сучасного Іраку.

Найдавніша згадка найдавнішої професії в писемних джерелах західної цивілізації, мабуть, належить Геродоту, який жив у V ст. до н.е. У своїй «Історії» він досить детально та яскраво описує «найганебніший звичай у вавилонян»[1], коли всі жінки один раз в житті повинні були сидіти біля храму та задовольняти сексуальні потреби будь-якого іноземця-чоловіка за мізерну платню. Це Геродот називає «обов’язком» жінок перед богинею Міліттою (ассирійська назва Афродити). Джерод С. Купер називає «Батька історії» ще й «Батьком орієнталізму», оскільки він «обмовляв та екзотично описував східного Іншого»[2].

У ХІХ столітті науковці, намагаючись інтерпретувати слова Геродота, запропонували три варіанти того, що саме відбувалося із жінками біля храму. Перша інтерпретація пояснювала цей звичай як обряд дефлорації (позбавлення цноти),