Пощастило потрапити на лекцію “Шахрайство в релігії: яке воно і чи можливо воно взагалі?” Антона Лещинського у Freud Haus club і хочеться поділитися враженнями та власними думками на цю хвору тему.
У кінці 80-х – та початку 90-х впала залізна завіса і до країни линули численні проповідники з закордону. Не відставали й місцеві духовні лідери та гуру. Після переслідування комуністичною владою православної та греко-католицької церков у колективній свідомості громадян утворився величезний кредит довіри до усього релігійного та духовного.
Першим, хто підважив цю довіру була Марина Цвігун, вона ж голова Великого Білого Братства Марія Деві Христос.
Кожної п’ятниці напередодні шабата придуркувата родина секулярних євреїв збирається на традиційну сімейну вечерю десь у південній частині Лондону. Тато постійно розгулює по хаті з оголеним торсом, бо йому пече у сосках, двоє синів, яким трошки за двадцять, весь час жартують один над одним ніби їм по 12 років, бабуся не соромиться своєї сексуальності, хоч вже і пора було б, і тільки мама лишається більш-менш розважливою, хоч і їй властиве дуже специфічне почуття гумору. Довершує цю родину сусід Джим, який щоразу з’являється посеред вечері з ідіотськими проханнями.
Вісім тижнів 