Горіння у вірі. Топ-9 храмів, знищених у ХХІ столітті

0
94

Двадцять перше століття — ще не привід не палити церкви. Як виявляється, кейс Герострата досі бентежить багатьох людей, а соцмережі та інші способи поділитися своїм доробком зі світом лишень розпалюють нездорове бажання. Знищення релігійних споруд і пам’ятників, ідолів та мавзолеїв — сьогодні називається не подвигом, а вандалізмом. Але по всьому світу досі палають церкви, і обрати серед них десяток насправді непросто, хіба що це має бути десять архетипів, за якими ще сотні відбитків.

  1. Кондопога. Дитячі пустощі чи дорослий бізнес?

Багата історія дерев’яної архітектури в Росії має також багату історію пожеж. Цього літа резонансна пожежа в Карелії знищила дерев’яну церкву Успіння Пресвятої Богородиці (1774 р.) в місті Кондопога. Церква була однією з найвищих у Карелії (42 м), мала унікальні розписи, стояла в черзі на внесення у спадок ЮНЕСКО, але останніми роками прийшла в занепад. Тому злі язики казали, що пожежу влаштували, аби не реставрувати храм, а тихенько розпиляти виділені на реставрацію кошти. Втім, офіційна версія каже, що церкву спалив 15-річний сотонізд Ігнат Ш., який приїхав у гості до бабусі, але не втримався від пекельної ненависті до православ’я та підпалив храм. А сторож не побачив пожежі, бо сидів з іншої сторони споруди. Це архетипічна пожежа, останніми роками світ уже втратив Спасо-Преображенську церкву в селі Спас-Вежі (1628 р.), Покрово-Власієвську церкву в селі Гаврилівська (1761 р) та чимало інших.

  1. Карпати. Пограбувати. Спалити

Комуністична влада вже давно занепала в Україні, а Комуністична партія заборонена, але церкви досі палають. Цього літа вже згоріло кілька дерев’яних сакральних будівель у Карпатах, зокрема, 5-го серпня згоріла церква на честь Введення у храм Пресвятої Богородиці (1798 р.) в селі Велика Горожанна на Львівщині. Іноді дерев’яні церкви стають здобиччю блискавок, але нерідко їх підпалюють грабіжники, які нишпорять по релігійних спорудах у пошуках старовинних ікон, богослужбових книг та кагору. Як і у випадку церкви в Кондопозі, іноді в підпалі звинувачують і самих священиків, яким хочеться замість старої дерев’яної мати нову муровану церкву з пластиковими склопакетами й кондиціонуванням, де можна нормально продавати людям свічки та не боятися, що від них постраждає приміщення.

  1. Норвегія. Пекельні пожежі

Коли ми згадуємо про підпали дерев’яних церков у славу пекельного сотони, перш за все приходять на думку скандинавські історії. Протягом 1990-х років норвезькі виконавці й фанати блек-металевої музики підпалили з десяток середньовічних церков. Тоді в новинах палало ім’я Варга Вікернеса, який був звинувачений у підпалі церков у Бергені, Осло, Віндафьорді та інших місцях. Провину Вікернеса не було доведено у випадку підпалу церкви в Фантофті (1150 р.), але від того не менш шкода цієї пам’ятки. У ХХІ-му столітті церкви Норвегії продовжують горіти. Так, у 2012 році діти випадково (чи ні) підпалили церкву в Рьорвіку (1896 р.), але в деяких випадках підозрюють металістів і навіть самого Варга, що вийшов на волю з в’язниці та змінив ім’я.

  1. Черкаси. Пекло для сатаністів

Не тільки сатаністи палять християнські церкви, іноді трапляється і зворотна тяга. 2014-го року в селі Пастирське на Черкащині була зведена сакральна споруда церкви сатаністів «Божичі». Громада була офіційно зареєстрована як неоязичницька, але віровчення, сакральні тексти та, власне, їхня самоідентифікація є сатанінськими. Служби почалися влітку, але навколо організації одразу виник масштабний скандал, місцева влада відкликала свідоцтво про реєстрацію, а будівлю спалили вже за пару тижнів, 3-го жовтня 2014 року. Після знищення культової споруди лідер громади «Божичі» Сергій Небога почав займатися правозахисною діяльністю, став співзасновником та експертом Української Ради Вільнодумців і Віруючих.

  1. Грінвіль. Запальна передвиборча агітація

У Сполучених штатах є така не дуже приємна практика — палити чи руйнувати іншим способом церкви, які тобі не подобаються, або які раптом припинили подобатися. Схожа ситуація відбулася 2016 року на День всіх святих у місті Грінвіль, Міссіссіппі — хтось підпалив «чорну» церкву, та ще й написав на стіні «Голосуйте за Трампа». Спочатку слідство припустило, що це злочин на ґрунті расової ненависті, але згодом затримала одного з парафіян, який має антитрампівське прізвище МакКлінтон. Чоловік, на відміну від Гіларі Клінтон, має плями на своїй репутації, зокрема й досвід перебування у в’язниці, а от чому він написав на стіні спаленої церкви гасло трампістів — не відомо. Може, хотів приховати сліди, або дійсно хотів так палко засвідчити свою прихильність до кандидата від республіканців.

  1. Мосул. Згоріла мечеть, гори й мінарет

У полум’ї війни з «Ісламською державою» згоріло чимало священних споруд, і не лише християнських чи шиїтських. Навіть всесвітньо відомі сунітські мечеті стали жертвами, як от мечеть ан-Нурі в Мосулі. Цю мечеть звели протягом 1172-1173 років, хоча від того часу залишився незмінним лише горбатий мінарет, а саму мечеть неодноразово реставрували та добудовували. Але в рамадан 2017 року навколо неї в старому місті Мосула велися останні запеклі бої між ІД та коаліцією. 21 червня чи то під час відступу загонів ІД, чи то під час наступу їхніх супротивників, мечеть разом із мінаретом злетіли в повітря, де на той момент уже перебували численні культові споруди на чолі з Великою Мечеттю Алеппо. Загибель мечеті, як і загибель тисяч людей у Сирії та Іраку, були зафіксовані на відео та миттєво розлетилися на крилах твіттера. Не відомо, чи вплинуло знищення мечеті й мінарету бодай якось на військову операцію, але незабаром місто було захоплене коаліцією, і всі, кого хоч трохи підозрювали в співпраці з ІД, понесли колективну відповідальність за її дії.

  1. Тімбукту. Знищити пам’ять

Коли місто Тімбукту в Малі перейшло в червні 2012 року під контроль угруповання «Ансар ад-Дін», стало очевидно, що місцеві пам’ятки під загрозою. Хоча пам’ятки там мусульманські (мечеті, мавзолеї суфійських шейхів, споруди університету та величезна середньовічна бібліотека), а мета у повстанців була вельми шляхетна (боротьба з середньовічними забобонами), методи роботи з населенням у «Ансар ад-Дін» були жорсткі. Так, знаючи місцевий переказ, ніби головні двері мечеті Сіді Яхья не будуть відкриті аж до Судного дня, нові керівники міста просто розбили двері, а разом із ними й мавзолей шейха. Протягом наступного півріччя в Тімбукту та навколишніх поселеннях було знищено близько 10 мавзолеїв та пам’ятників на кладовищах, а взимку під час боїв із французьким десантом хтось ще й підпалив будівлю університету, внаслідок чого в жертву вогню принесли близько 4000 манускриптів. Рукописи, як виявилося, горять. Хоча значна частина з них була вже відсканована до того часу, та й 4000 — це далеко не вся багатюща бібліотека Тімбукту, все ж людська цивілізація залишилася без частини свого посагу. Одного з нових геростратів — Ахмада аль-Факи аль-Магді засудив у 2016 році суд у Гаазі до 9 років в’язниці, а 2017-го йому ще й присудили виплатити 2,7 млн євро штрафу. Щоб нищити пам’ять — тре бути багатою людиною.

  1. Сеул. Геронтострат

Одна з головних пам’яток Кореї — Велика Південна Брама, також відома як Брама Величних Церемоній. Вона була зведена в XVI столітті, потім відновлена після пожежі в середині XV-го, певний час слугувала скарбницею, а згодом сама стала скарбом. Брама пережила багато війн, і навіть залишилася стояти після японської окупації, коли стіни навколо неї були загалом зруйновані. На початку 2000-х років браму вчергове реставрували, а з березня 2006-го вона прийняла загал відвідувачів. І от один з них, невдоволений діями чи-то уряду, чи-то комунальників, або може просто любитель подивитися на вогонь — 70-річний дідусь Чхе Йон-джи — у лютому 2008 року підпалив національний скарб №1, внаслідок чого дерев’яна частина брами, переважно, згоріла. На реставрацію пішло 5 років, і лише в травні 2013-го Браму знову відкрили для відвідувачів.

  1. Париж. Лаїчність із бульдозером

Від самої революції 1789 року Франція стала символом боротьби з церквою. Французи навіть запровадили особливий термін — лаїчність, тобто світськість. І от посеред лаїчного Парижу опинилася спільнота католиків-традиціоналістів, яка служила в церкві св. Ріти. І все було добре, поки церкву не вирішила знести місцева влада, а на її території побудувати житловий будинок. Громада не погодилася з рішенням і майже рік — з осені 2015 до серпня 2016 року витримувала облогу, але нарешті просто під час месси парафіян та священиків силоміць витягли з храму, а його таки знесли. Народ у мережі зустрів цю новину апокаліптичними настроями…

 

If you found an error, highlight it and press Shift + Enter or click here to inform us.