«Камасутра в камені» або знахідка одного подорожнього

0
200
Еротична скульптура храмів Кхаджурахо одним своїм існуванням кидає виклик західним уявленням про релігію

У далекому 1838 році британський військовий інженер Д.С. Барт відправився у подорож по незвіданих індійських тропіках. Чи то він був безстрашним, а чи може трішки несповна розуму, але під час подорожі вирішив відійти від запланованого маршруту і забрів у непроглядну гущавину джунглів. Напевно, доля любить таких авантюристів, тому і винагороджує їх фантастичними відкриттями. Перед очима інженера постав кам’яний комплекс древніх храмів. Щоправда, його захват швидко переріс в обурення, тому, що здалеку сакральні будівлі – зблизька перетворились на вульгарну еротичну архітектуру. Отак було відкрито одне із чудес Центральної Індії – комплекс храмів Кхаджурахо.

Одна з руїн Кхаджурахо, Джайністський храм Гханті.

Сьогодні Кхаджурахо – це невеличке туристичне селище, куди з’їжджаються туристи, щоб побачити живописні руїни. А за правлінняраджапутської династії  Чандела (VII-XII ст.) це було велике місто, культурна і релігійна столиця з 85 середньовічними храмами. На жаль, нам залишилося споглядати лише 25 з них.

Ці будівлі вражають своєю величчю, оздобленням, деталями і гармонійним поєднанням побутових сцен із божественними культами. Більшість туристів приїжджають сюди, щоб сфотографувати еротичні скульптури на фасадах храмів, здебільшого так і не дізнавшись, що це далеко не «камасутра в камені». 

Скульптури викликають безмежний подив і когнітивний дисонанс у європейців, які звикли протиставляти релігію й сексуальність. Більшість особливо відвертих сцен пошкоджено мусульманами, які, після завоювання Кхаджурахо Делійським султанатом у XIII столітті не могли спокійно знаходитися поруч таких зображень.

А ще ці будівлі вражають своєю таємничістю. Справа в тім, що жодних писемних згадок, які б допомогли «прочитати» кам’яні послання, до сьогоднішнього дня не знайдено, а кожна нова археологічна знахідка лише породжує все більше запитань. Взагалі, чи не єдиний спомин про місто Кхаджурахо знаходимо у записках арабського мандрівника ХІ, який називає його столицею могутньої династії Чандела.

Уже практично два століття ведуться розкопки і дослідження території та храмів Кхаджурахо, і стільки ж часу кам’яний комплекс «обростає» здогадами і припущеннями. Місцеві жителі переконані, що їхнє, колись величне місто, благословив бог Місяця – Чандра, народженням свого сина Чандравармана. Існує легенда, що бог Чандра спокусив прекрасну дочку брахмана Хемваті. Коли неодружена дівчина дізналась що вагітна, то за наказом бога покидає батьківський дім і вирушає в глухе село у Центральній Індії, де народжує свого первістка. Бог Чандра наділяє сина могутністю і талантом здібного воїна та правителя. Відтак Чандраварман вважається засновником династії Чандела і будівничим 85 храмів Кхаджурахом. Ці сакральні споруди Чандравармана зводить за бажанням своєї матері, як відкуп за гріх позашлюбної любові. За легендою, скульптури – це символічні образи оголених людських пристрастей і таємничих бажань.

Можливо у цій легенді і є доля правди, адже саме нею розпочинаються справжні наукові розвідки щодо храмів Кхаджурахо. Більшість дослідників сходяться на думці, що скульптурні зображення представлені відповідно до космічного світоустрою у свідомості стародавнього індуса. Ще одним беззаперечним фактом є схожа архітектурна концепція храмів, що поєднує різні релігійні напрями – індуїзм та джайнізм. Так, храми Адінатх та Парашванатх вважаються джайністськими, на що вказують тіртханкари – духовні наставники цієї релігії. Саме завдяки божественним атрибутам і тваринам, що супроводжують богів вчені мають змогу зробити таку класифікацію. Що стосується тіртханкар, то їх можна пізнати по ромбовидному знаку на грудях або по оголеності. У контексті традицій цих релігій науковці намагаються розгадати загадки комплексу храмів Кхаджурахо.

Увесь комплекс Кхаджурахо ділиться на три частини – західну, центральну та східну. Його архітектура зовсім не типова для тогочасної традиції будівництва в Індії. Кожен храм стоїть на високий кам’яній платформі, по кутах якої височіють менші за розміром святилища – вежі-куполи шикхара. Таким чином створюється ілюзія гірського ланцюга, що нагадує вершини Гімалаїв, де, згідно з індійськими міфами, живуть боги.

Перлиною комплексу вважається храм в західній частині – Кандарія-Махадева. Зовнішнє та внутрішнє оздоблення вказують, що храм збудований на честь Шиви – одного із верховної трійці-трімурті індуїстських божеств. Загалом цю сакральну споруду прикрашають 646 скульптур і лише 10% з них можна вважати еротичними.

Фасад Кандарія Махадева Мандіру

Щоб зрозуміти хоч щось у скульптурах цього храму, варто трішки познайомитися з Шивою. Хоча із санскриту його ім’я буквально перекладається як «прихильний, дружній», в сучасному образі Шиви закладено дві протилежні якості – еротизм і аскетизм. У сакральних текстах Шиву зображено як бога, що об’єднує в собі всі космічні функції, силу відродження та чоловіче начало. З одного боку Шива вважається творцем йоги, покровителем аскетів, з іншого – руйнівником демонічного світу, богом життєдайної сили. З ним пов’язаний культ родючості, поклоніння шивалінгаму (фалічний символ в індуїзмі) і тантричні практики.

Еротичні сцени на храмі Лакшмана

Особливе місце в індуїзмі відведено любові як силі, що здатна духовно і морально вдосконалити, як засобу пізнання та злиття з божественним. Поряд з тим, любовні втіхи сприймаються як перепона на шляху до просвітлення, тому поряд із сексуальними насолодами в індуїзмі існує ще один шлях звільнення – аскетичний. Існує повір’я, що деякі йоги в період аскези «одружувались» з деревами. На гілки дерева вони вішали яскраву стрічку, сідали в його тіні, і після цього впадали у самадхі. Лише тоді йоги були спокійними, адже знали, що така мітка не дозволить жодній жінці осквернити їхні тіла.

Близькою до цього повір’я є ще одна легенда про Шиву. Після самоспалення першої дружини Саті, Шива перебував у аскезі та медитації. Тоді Парваті надумала в черговий раз завоювати його прихильність і покликала собі на допомогу бога любові Каму. Для того, щоб розбудити почуття Шиви Кама вирішив привернути його увагу ніжними звуками та солодкими пахощами, чим прогнівив верховного бога і був спалений третім оком Шиви. Однак його сила все ж подіяла і Парваті вийшла заміж за Шиву. Після весілля молодята усамітнились і довго насолоджувались одне одним. Відтак, сила Шиви зменшилась, а щоб її відновити він покинув молоду дружину і подався в ліс для медитації. Взагалі, увесь цикл міфів про Шиву та Парваті – це постійний антагонізм між аскезою та задоволенням.

Знання індуїстської міфології дозволяють нам трактувати символічні скульптурні образу храму Кандарія-Махадева. Важливо зауважити, що будь-який храм традиції індуїзму – це втілений мікрокосмос, що ділиться на яруси. На барельєфах, що у підніжжя храму, зображено сцени з життя простого населення – обробіток землі, споживання їжі, плотські утіхи та культові практики. Варто звернути увагу на розміри людей, адже унизу вони значно менші, аніж на верхніх ярусах. Отож, горельєфи цієї сакральної будівлі присвячені виключно богам. Деякі дослідники вважають, що ці архітектурні сюжети розповідають нам про життя Шиви і Парваті після одруження, що як ми знаємо, було переповнене плотськими втіхами. Побутує ще й інша думка, що на стінах зображено життя усіх аватарів (втілення бога в індуїзмі)  Шиви та його жіночої сутності Парваті. Еротичні скульптурні сцени, що прикрашають храми, аж ніяк не вважались вульгарними, адже прихильники індуїзму вірять, що через злиття чоловіка з жінкою, через акт творіння нового життя людина може наблизитись до божественного начала.

Ще одним підтвердженням того, що храм Кандарья-Махадева зведено на честь  Шиви знаходиться у святилищі храму. Йдеться про мармурове зображення одного з головних богів в індуїзмі у вигляді лінгама (Шива-лінгам) висотою 2,5 метра і більше метра в обхваті. Лінгам – це фалічний символ творчої енергії бога. Український сходознавець, індолог Степан Наливайко дуже цікаво описує традицію поклоніння лінгаму: «і тисячі прочанок йдуть в уславлені храми Шиви, щоб притиснутися животом до цього символу бога, благаючи послати їм нащадків».

Побутує ще й інша думка, що на стінах зображено злиття чоловічого начала Шиви та жіночого – Шакті, як двох нероздільних реальностей. Тому еротичні скульптурні сцени храмів Кхаджурахо пояснюють через вчення тантри, адепти якої власне і поклоняються жіночій енергії Шакті. Згідно із тантричним вченням сексуальне об’єднання символізує повне злиття двох різних частин в одне ціле, що дає початок чомусь новому. Так, Шива-руйнівник завдяки творчій енергії – Шакті здійснює акт перетворення Всесвіту.

Індуси переконані, що в організмі людини є сім чакр. Шість з них пов’язані з емоціями, почуттями, бажаннями, а от сьома дає шанс на звільнення із сансари і вона потребує живлення енергією. Завдяки йогічним психотехнікам людина може трансформувати свою сексуальну енергію і підживити сьому чакру. Зображені на фасадах храмів Кхаджурахо сексуальні сцени навчають саме цих практик. У тантризмі ці сексуальні пози називаються асани, як у йогів. Проте, на відміну від останніх, тантристи практикують парні асани (як Шива і Шакті). Завдяки цьому вченню можна пояснити беземоційні, відстороненні обличчя скульптур чоловіків і жінок, адже вони не насолоджуються сексуальними втіхами, а здійснюють ритуал.

Через вчення тантри можна пояснити багатство і розкіш зовнішньої оздоби храмів, що дисонує із внутрішньою пустотою і простотою. Тантрики переконані, що від бажання не можна відмовитись не вдовольнивши його. Тільки тоді для людини секс не матиме значення, якщо вона «пройде крізь» власну сексуальність, і лише після того зможе увійти в храм, у всіх сенсах цього слова.

Скульптурна група храму Лакшмана

Ще одна когорта дослідників схиляється до більш примітивних і комплексних пояснень. На фасадах храмів зображено безліч побутових сцен, сцен із життя правителів і воїнів, що переплітаються із сценами плотських утіх, які також бувають дуже різними. Чому на цьому зробили акцент будівничі? Можливо тому, що шлюб в Індії вважається священним і еротична скульптура ілюструє як повинно відбуватись злиття чоловічого і жіночого начал по бажанню богів.

Стіна в храмі Лакшмана

Що з цього вважати правдою, а що вигадкою покажуть подальші дослідження. А поки Кхаджурахо притягує своєю таємничістю десятки тисяч туристів як з Індії, так і з всієї планети.

 

 

 

 

If you found an error, highlight it and press Shift + Enter or click here to inform us.