Знайомство з Трансцендентальною медитацією

4
96

Ми живемо в сучасному мегаполісі. Постійні колотнеча, поспіх, величезні об’єми інформації. Людина втомлюється. Відпочити? Як знайти час, коли робота, корки на дорогах, сім’я, діти, спортзал. Часу геть немає. Але вихід є. Рух Трансцендентальної Медитації (ТМ) пропонує рецепт, як впоратись з цим всім безладом. Обіцяють, що 20-ти хвилинні медитації двічі на добу зроблять з тебе, юзернейм, Брюса Всемогутнього. І всього лише за 40 хвилин в день. Менше ніж треба, щоб доїхати з Троєщіни до Майдану.

Приблизно так я сприйняв рекламу ТМ в неті. Мої спраглі спокою очі як локатори вихопили ключову фразу «участь безкоштовно», що й стало вирішальним аргументом для «піти-послухати». Ззовні це виглядає, як «тсс, хлоп, не хоч трохи медитації?».

Зареєструвався через гугл-форму, потім мені передзвонила дівчина з милим голосом і назвала адресу. Локація в центрі, недалеко від університету Шевченка. Старовинна будівля, шикарний хол, чесно – заворожує. Зайшов в середину, мене приємно зустріли, але попросили роззутися. Я зробив це без зайвих вагань, оскільки добре пам’ятав, що зранку вдів цілі шкарпетки. Чесно кажучи я очікував, що зараз зайду до аудиторії, а там аншлаг. Однак окрім мене на халявну медитацію прийшла тільки одна жіночка. Правда потім прийшло ще три дівчини, але все одно народу було не густо.

Я вже був готовий всістися у позі лотосу і споглядати Дзен, Нірвану, Просвітлення, Нетварні енергії (кожен оберіть що йому по смаку), мій Атман вже майже не відрізнявся від Брахману, однак практична частина так і не відбулась. Натомість всім присутнім довго і нудно, з численними повтореннями одного і того ж, розповідали про в̶е̶т̶е̶р̶а̶н̶а̶ ̶с̶о̶ц̶т̶р̶у̶д̶а̶  засновника руху Махаріші Махеш Йогі. Це такий сивоволосий дідусь, який жив у ХХ столітті. Він був учнем гуру Дева Сарасваті, жив у Гімалаях. Сформував власну антропологію та концепцію свідомості людини. Для свого руху він обрав назву «Трансцендентальна медитація», а в 1970 р. представив «Світовий план» із розповсюдження цього вчення. В багатьох країнах світу було відкрито філії «Руху Махаріші».

Самі ж прихильники цього вчення посилаються на численні наукові дослідження, які начебто підтверджують позитивний ефект від медитативних практик. Однак незалежні дослідники критикують ці дані, оскільки вони виконуються самими членами організації, а також ці дослідники не паряться з дотриманням усіх необхідних методологічних правил.

Протягом самого вступного спічу я помітив, що обидва лектори постійно наголошували, що ТМ це не релігія, не духовне вчення, а просто психологічна техніка, яка реально допомагає. Оминемо останнє. Я спокійно ставлюся до релігії, тому мені байдуже чи є ТМ релігією чи ні, однак сам постійний наголос на тому, що це не релігія мене трохи напряг.

Коли медитативну техніку маскують під пара-науку…

Неначе тобі парять релігію. Натхнення та декілька нехитрих маніпуляцій з гуглом дали свій результат. Виявляється, що ще в 1977 р. окружний суддя штату Нью-Джерсі постановив, що вчення Махаріші Махеш Йогі та його послідовників є релігійним вченням, а тому відповідно до Конституції США не може викладатися в американських школах. На підтвердження релігійного характеру вчення суд представив текст Пуджі, обряду ініціації. В якому згадуються індуїстські боги. Цікаво, що сама посвята проголошується санскритом, а тому більшість адептів не розуміють про що йдеться. Коли було представлено англійський переклад, все стало на свої місця. В принципі мені було байдуже релігія це чи ні, однак неприємно коли тебе намахують на першому ж етапі.

З іншого боку ТМ не виглядає як традиційна релігія. І тут треба перейти до їхнього вчення. На вступному занятті в загальних рисах повідомили в суть концепції. Як і в різних гілках будизму, послідовники ТМ, вважають, що корінь наших проблем і страждань знаходиться всередині нас. Як ще казав А̶л̶ь̶б̶е̶р̶т̶ ̶Е̶й̶н̶ш̶т̶е̶й̶н̶  Сіддхартха Гаутама: «Багато хочеш – мало отримаєш». Чим амбітніші твої бажання, тим вище ймовірність того, що ти отримаєш не все, а відтак страждатимеш. Треба навчитись нічого не хотіти і тоді настане с̶в̶і̶т̶л̶е̶ ̶к̶о̶м̶у̶н̶і̶с̶т̶и̶ч̶н̶е̶ ̶м̶а̶й̶б̶у̶т̶н̶є̶  Просвітлення і людина буде вільною від страждань.

Приблизно така ж ідея і в Трансцендентальній Медитації. З різницею в тому, що йдеться не просто про бажання, а про бажання щось знати. Жага до пізнання супроводжує людину ще з архаїчних часів. Ну ок, не кожну – рагулі ходять самі по собі. Але бажання знати причини, розуміти процеси і передбачати розвиток ситуації закладене в нас майже на інтуїтивному рівні. Зараз це вже не так гостро, а от раніше, якщо в тебе мозковий процесор не працює, ти ризикуєш стати вечерею якогось хижака. Власне з цього багато антропологів та релігієзнавців і виводять джерело релігії, але це окрема цікава історія. Але зараз не про це.

У вченні Махаріші вчать, що для того щоб не засмучуватися тим, що чого не знаєш, вчись медитувати. Якби мене наняли маркетологом до ТМ, я би спамив банерами «Мій IQ виріс на 15 пунктів за тиждень. Я всього лише робив двічі в день…» або ж «Вчитель розповів секрет як покращити розум, треба лише…». Суть ви вловили.

Пропустивши лірику скажу, що ознайомили на першому занятті тільки з загальною теорією. Практика тільки за кеш. Оскільки я знаю більш цікавіші способи витрати 4.5 тисячі гривень в Києві, то розповідатиму тільки про теорію.

У нашій свідомості є різні рівні. Є поверхневий, яким ми кожен день думаємо, приймаємо певні рішення. Є рівень середньої глибини, який змушує відсмикнути долоню від гарячого предмета. А є найглибший рівень – рівень чистої свідомості. Це таке собі дно, тільки в позитивному значенні. Тут тиша і спокій, як на дні океану, в той час коли на поверхні може бути десятибальний шторм. Вчителі техніки запевняють, що на цьому рівні чистої свідомості наш розум заспокоюється і може споглядати речі такими як вони є та отримувати нові знання. Такий собі варіант платонізму, тільки направлений всередину себе, а не назовні. Суть вчення в тому, щоб трансцендентувати, тобто переносити, увагу з поточного, метушливого рівня на глибокий, спокійний. Практичних порад як це зробити безкоштовно не дають.

На першому етапі розвитку руху Махаріші це було головною ідеєю і на цьому вчення вичерпувалось. Однак потім з’являється ще одна ідея. Якщо одночасно медитує певна група людей, то вони разом створюють певний колективний трансперсональний ефект, тобто виходять за межі своєї свідомості і спілкуються безпосередньо, без обмежень. Ну типу якби всіх дротами з’єднати, тільки без дротів. Такий собі wifi-свідомості. Звичайно науково довести, що люди реально виходять за стани свідомості і на якомусь іншому рівні спілкуються, неможливо. Хоча прихильники показують якійсь знімки фМРТ, посилаються на якійсь журнали (мурзілки чи ні, поки не зрозуміло) і складається враження «щось в цьому є».

Однак потім наступає момент «Махаріші-ефекту». Це коли в суспільстві має бути критична кількість людей, які будуть медитувати, створюватимуть необхідну ауру, біополе (необхідне підкреслити) і це покращить суспільство. І економіка налагодиться і поїзди будуть найпоїздатіші.

Щиро не хочу, щоб хтось думав, що пропагую або займаюсь антирекламою цієї течії. Ні, я просто брав участь у пробній лекції та читав фахову літературу. А тому вирішив поділитися власними, суб’єктивними (Карл!) враженнями. А фінальне рішення «піти чи не піти» по чудо-мантру прийматиме кожен сам.

 

If you found an error, highlight it and press Shift + Enter or click here to inform us.

  • Irene Kaplan

    Для ніщебродов типу Франку у фонді Девіда Лінча дають гранти, щоб навчитись медитації. А ще стипендії для студентів та школярів.
    Цікаво чи дають гранти для учасників АТО, бо на сайті у них є програма для АТОшників.

    • Vyacheslav Ageyyev

      Хм, вони атошникам безкоштовно дають мантри? Цікаво б інтерв’ю в когось, хто скористався програмою взяти

      • Irene Kaplan

        Про оплату не вказано. Можна попросити знайомих АТОшників попитати)

  • Pingback: Що таке Трансцендетальна Медитація та навіщо Лінч приїхав до Києва | Лабораторія Релігієзнавства()