Магічні гриби лікують депресію

“Магічні” або чарівні гриби – прадавнє ядро багатьох релігій та містерій. Виявляється, їхній активний компонент, псилоцибін, ефективний у боротьбі з депресією в клінічних умовах.

Пацієнти, які вживали псилоцибін для лікування депресії, демонструють зниження симптомів через кілька тижнів після лікування. – Такі результати дослідження науковців з Імперського коледжу Лондона, які використали псилоцибін з галюциногенних грибів для лікування пацієнтів з депресією, для яких традиційне лікування виявилось неефективним.

У статті в Scientific Reports дослідники описують відгуки пацієнтів про позитивні ефекти, дія яких триває до п’яти тижнів після лікування, і висловлюють припущення про те, що ця речовина може ефективно коригувати діяльність ключових для розвитку депресії нейронних ланцюгів.

Порівняння знімків головного мозку пацієнтів перед і через день після псилоцибінового лікування показало зміни в діяльності мозку, асоційовані з помітним і довгостроковим зменшенням симптомів депресії.

Повні знімки циркуляції крові в головному мозку для вихідної лінії у порівнянні зі станом через один день після лікування, з додаванням карти змін (відкориговано за групами, p < 0.05, n = 16). Карта кореляції показує зміни після лікування у циркуляції крові в білатеральному мигдалевидному тілі в порівнянні зі змінами при депресивній симптоматиці (r = 0.59, p = 0.01). Для одного пацієнта не завершено співвіднесення знімку 2 з даними швидкого опитування депресивної симптоматики, що знизило кількість проб при кореляційному аналізі до 15. На всіх зображеннях ліву частину мозку показано зліва. Автор ілюстрацій: Р. Каргарт-Гарріс та ін.; ілюстрації у виданні: Scientific Reports 2017.

Автори відзначають, що, хоч початкові результати експериментального лікування надихають, вони обмежені невеликою кількістю піддослідних, а також відсутністю контрольної групи – на зразок плацебо-групи – яка б контрастувала пацієнтам.

Д-р Робін Каргарт-Гарріс, який керує програмою психоделічних досліджень в Імперському коледжі і проводив цей експеримент, сказав: «Ми вперше продемонстрували виразні зміни в мозковій активності у людей з депресією, яких лікували псилоцибіном після невдачі у традиційному лікуванні».
«Кілька наших пацієнтів описували відчуття «перезавантаження» після лікування, часто послуговуючись комп’ютерними аналогіями. Один з них, наприклад, сказав, що почувається так, ніби його мозок «дефрагментовано», як жорсткий диск комп’ютера, ще один – що він почувався «перезавантаженим».

«Можливо, псилоцибін дає цим індивідуумам тимчасовий імпульс для виходу з депресивного стану, і ці результати на знімках дійсно експериментально підтверджують аналогію з «перезавантаженням». Схожі ефекти спостерігалися, коли людський мозок піддавали впливу електрошокової терапії».

 

Дослідження потенціалу психоделіків

Протягом останнього десятиліття відбулося багато клінічних досліджень безпечності та ефективності використання психоделіків для пацієнтів з депресіями чи залежностями. Вони дали перспективні результати.
Під час останнього дослідження в Імперському коледжі – і першого на тему псилоцибіну при депресії – 20 пацієнтів з розладом, який не піддається традиційному лікуванню, отримали по дві дози псилоцибіну (10 мг і 25 мг), при цьому другу дозу приймали через тиждень після першої. Дев’ятнадцять із них пройшли попереднє сканування головного мозку і повторне – через один день після отримання більшої дози.

Р. Каргарт-Гарріс та його команда використали два основні методи сканування головного мозку для вимірювання змін у циркуляції крові та перехресного сполучення між ділянками мозку, на додаток до цього пацієнти заповнили анкети для оцінки депресивної симптоматики.

Одразу після лікування псилоцибіном пацієнти доповіли про зменшення депресивної симптоматики – подібно до класичних свідчень про ефект «залишкового мерехтіння» з його покращенням настрою і звільненням від стресу.

 

«Перезапуск» діяльності головного мозку

Знімки фМРТ показали знижену активність кровотоку в кількох ділянках мозку, включаючи мигдалевидне тіло – невелику, мигдалеподібну за формою ділянку, яка, як відомо, відповідає за обробку емоційних реакцій, стресу й страху. Виявлено також покращення стабільності в іншій мережі мозку, яку раніше пов’язували з негайними ефектами псилоцибіну та депресією.

Ці висновки дають можливість поглянути по-новому на те, що відбувається в мозку людей після того, як вони виходять з психоделічного тріпу, коли після початкової дезінтеграції нейронних мереж під час тріпу настає реінтеграція.

Д-р Каргарт-Гарріс пояснює: «Зібравши ці дані сканування, ми змогли зазирнути в пост-ефекти псилоцибінового лікування у мозку пацієнтів з хронічною депресією».

«Беручи до уваги вже відомі дані з численних досліджень впливу психоделіків на мозок, а також з розповідей людей про їхній досвід, може бути, що вони справді «перезапускають»  мережі мозку, які відповідають за депресію, ефективно сприяючи їх виходу з депресивного стану».

У подальших дослідженнях буде залучено складніші сценарії; наразі в серії експериментів, яка стартуватиме на початку наступного року, планується протестувати псилоцибін у порівнянні з найпопулярнішим антидепресантом.

Професор Девід Натт та Едмонд Дж. Сафра – професор з психонейрофармакології і директор відділу психонейрофармакології на кафедрі наук про мозок, а також головний автор статті – зазначив: «Для того, щоб побачити, чи можна відтворити цей позитивний ефект у більшої кількості пацієнтів, потрібні ширші дослідження. Втім, ці попередні висновки надихають і прокладають у вивченні ще одного методу лікування».

 

 

If you found an error, highlight it and press Shift + Enter or click here to inform us.