Міжрелігійний діалог в окремо взятій семінарії

0
452
Ningma Lama Pema Dudul, Sergiy Dudko
Лама Пєма Дудул, або Пєма Тринлей Рінпоче, або ж Сергій Дудко. Він закінчив аспірантуру Інституту сходознавства в Москві, а потім кинув все та поїхав до Тибету, де провів 20 років за вченням та практиками в школі Ньїнгма, орден Катхок. І ось не так давно він отримав посвяту на розповсюдження своєї традиції на Заході.

Знайома професорка в черговий раз запрошувала всіх охочих на чергову унікальну міжконфесійну зустріч. Мене зачепила її фраза про «реальний міжрелігійний діалог» і я написала, що хочу приєднатись. Вранці наступного дня я вже їхала разом з ламою, його «неслухняними послушніками» та професоркою в Княжичі, де знаходиться молода духовна семінарія УГКЦ.

По дорозі лама весь час жартує як справжній релігієзнавець – гумор у нього міжконфесійний і вельми самоіронічний. Ось ми заїжджаємо у Княжичі, звертаємо у провулок Любомира Гузара ізупиняємось біля церкви, де закінчується вулиця і починається ліс. За церквою сховався чималенький корпус, де знаходиться семінарія. Назустріч нам виходить молодий монах – перфект з навчальної частини ієрей Роман. Він трошки ніяковіє, намагається вклонитися по-східному (склавши руки перед грудьми), а потім зізнається «я не знаю як правильно вітатися». Лама протягує долоню і стискає. Всі посміхаються, а я сварю себе за те, що не дістала фотоапарат заздалегідь.
До заходу ще 10 хвилин, отець Роман пропонує показати нам церкву (я все ще не знаю формату заходу, трошки нервуюсь). Ми проходимо в церкву, спілкуємося. І лама Пєма, і отець Роман виглядають цілком органічно за розмовою про проект майбутнього іконостасу в церкві. Але настає час для заходу, нас проводять до бібліотеки, де вже чекають студенти.Виявляється, що це зустріч студентів у рамках релігієзнавчого курсу. Що ж, це ще цікавіше, ніж якісь формальні зустрічі та «науково-практичні конференції». Частина семінаристів так само намагається вклонитися ламі. Не знаю, чи помітив він, але я була приємно вражена.

Лама пропонує формат «катехизи», як він сам каже. Питання від студентів та його розгорнута відповідь. Перші питання боязкі та дуже політкоректні: як ви стали буддистом, якими релігійними практиками насичений день буддиста, яку роль в буддизмі грає наставник-гуру і т.д. Лама виглядає впевнено, часто жартує та посилається то на Марка Аврелія, то на Декарта, то на Канта, то на Оккама, то на апокрифи раннього християнства. Я в захваті, семінаристи ніби починають ворушитись та стають більш розкутими. Хтось в цей час гортає статті про буддизм в Вікіпедії.

Брат Микола (4 курс):
– Ви казали, що у вас багато молитов. До кого звернені ці молитви? Хтось питає до кого звернені молитви буддистів.
Репліка з залу:
– До Богородиці! – Всі сміються, лама голосніше за всіх. Промовляє співуче, імітуючи молитву:
– Праджня параміта, мати всіх страждених…


Взагалі, лама виглядає дуже крістіан-френдлі і намагається говорити максимально зрозумілою для семінаристів мовою: порівнює свої практики з літургією, свої книги називає молитовником. Ось де розумієш всю актуальність порівняльного релігієзнавства!
Під кінець семінаристи стають сміливішими та починають задавати складні питання про концепцію смерті та потойбічного життя в буддизмі, про реінкарнацію. Цікаво споглядати, як люди з принципово різними картинами світу намагаються принаймні почути один одного. Найцікавіше – реакція лами: він добре розуміє, що його відповіді не зовсім прийнятні для опонента, і тому він посміхається.
Під кінець, вочевидь, щоб розрядити обстановку, лама пропонує показати принесені музичні інструменти. Дістає дзвоник. Питає чи діставати барабан. Семінаристи просять барабан. Лама посміхається і дістає барабан. З людських черепів. Показує на собі як такі штуки роблять. Я не бачу виразу обличь, але чую, що барабан таки справив враження.

  • А прочитайте молитву на тибетській!
  • Хорошо, только екзорцистов своих не вызывайте.
  • А ніяка сутність тут до нас не заявиться?
  • Я не знаю, это же сон вашего разума.
сандалі гуру…

Робимо загальні фото наостанок та збираємось до Києва. Семінаристи вже побігли на інші пари (мабуть розповідати про барабан), а ми виходимо, вдихаємо повними грудями повітря і їдемо додому. Дійсно, міжрелігійний діалог в дії. Дослідження на таку тему я б почитала. Тільки прошу, не потрібно більше порівняння офіційних документів та резолюцій. Давайте живий діалог між живими людьми!

If you found an error, highlight it and press Shift + Enter or click here to inform us.