Як релігієзнавці стали задротами

22
Класик дослідження релігії, антрополог Броніслав Малиновський у польових умовах

Як давно ви востаннє повернулися з Індії? Чи намагалися влаштуватися там на роботу чи в аспірантуру? Мірча Еліаде в 35 років шкодував про те, що повернувся надто швидко та може більше не поїхати. А я не шкодую, бо нема про що. І такий самий брак спогадів мають майже всі нинішні колеги. Замість бути авантюристами та відбиватися від закидів ми стали нецікавими іноді навіть собі, а інші згадують про нас лише коли треба послухати про традицію святкування Різдва чи про хасидське паломництво до Умані.

Хто такі сучасні атеїсти?

11

У сучасній Україні атеїзм, поряд з “науковим комунізмом” та “діалектичним матеріалізмом”, нерідко асоціюється з токсичною радянською спадщиною. Ці “дисципліни” в очах українських інтелектуалів, особливо старших поколінь, набувають химерних рис, нагадують про пласке та подекуди примітивне, догматичне, захищене від критичної дискусії безбожництво.
Сучасний атеїзм, втім, є знаним та достатньо гучним явищем в західному інтелектуальному середовищі. Він пов’язаний з іменами скептично та раціоналістично налаштованих науковців, філософів та публіцистів, як Р. Докінз, К. Гітченс, С. Харріс, Д. Деннет, яких називають “новими атеїстами” та навіть “чотирма вершниками” нового атеїзму, натякаючи на Одкровення Іоанна Богослова та Чотирьох вершників Апокаліпсису.

Релігії майбутнього у передбаченнях фантастів

1
Ілюстрація Дона Айвана Пунчатца (1962)

Іноді здається, що наукова фантастика – це жанр, куди релігії вхід заборонено. Часто письменники-фантасти належать до прихильників наукового раціоналізму, а тому мають алергічну реакцію до релігійного світогляду та вірян.

Але багато хороших текстів сай-фаю та фентезі містять переосмислення, моделі, екстраполяції релігії у майбутнє, вигадані світи чи альтернативну нашій реальність, де релігії знайшлися несподівані й цікаві місця…

Мірча Еліаде, якого ми не знали

1
Мірча Еліаде. (Авторка – Марина Зінякова)

Чи не перший дослідник, якого починають вивчати майбутні релігієзнавці – Мірча Еліаде. Студенти читають уже хрестоматійні «Аспекти міфу» та «Сакральне та профанне», викладачі натхненно розповідають про пригоди в Індії, його тернистий шлях до визнання та вплив на сучасне релігієзнавство, який неможливо переоцінити. Ми всі захоплюємось Мірчею Еліаде, не зважаючи на певні недоліки: його твори недосконалі, його методи сумнівні, його політичні погляди огидні. І тим не менше, покажіть мені релігієзнавця, який би промовляв його ім’я без придиху та відчуття метушні метеликів у животі. Я таких ще не бачила.

Попіл та масло — як бразильці до посту готувалися

0
Бійка між Карнавалом і Постом (Пітер Брейгель старший)

Колись Іоан Ліствичник написав дуже розумну річ, яку, однак, важко зрозуміти: для мирянина коренем усіх негараздів є сріблолюбство, а для ченця — обжерливість (Слово 26). Він пропонує навіть у крайніх випадках, коли вже дуже хочеться щось захом’ячити, віддатися якомусь іншому гріху, наприклад, марнославству. Адже марнославство здорову людину не здолає, а може відволікти, тоді як обжерливість та грошолюбство тягнуть за собою всі інші гріхи.

Здалека ненажерливість не виглядає особливою проблемою, втім коли людина стикається з харчовими обмеженнями, вона часто гостро відчуває дискомфорт від зміни режиму та посиленого наступу бісів/джиннів… Психологічний стан, викликаний різким переходом до посту, з подачі одного відомого богослова увійшов до православного дискурсу як «молитовне озлоблення».

Як пов’язані інтелект та релігійність?

1

Питання про розумність людей, які сповідують або не сповідують релігію, є одним із важливих елементів полеміки між вірянами та атеїстами. Традиція відкидання існування Бога і трансцендентного зародилася та розвивалася як скептична та раціоналістична. Говорячи словами Вольтера, релігія виникла тоді, коли перший ошуканець зустрів першого дурня. Подібні ідеї сповідувало чимало представників Просвітництва, і пізніших противників релігії. У свою чергу, атеїзм теж може розумітися як наслідок розумової недолугості та неосвіченості. Один із засновників експериментальної науки, Ф. Бекон, писав навіть, що лише поверхова наука віддаляє людей від Бога, “глибини же філософії навертають людей до релігії”.

Як медитація та йога можуть змінювати експресію генів

Для тих, хто досі скептично налаштований щодо ефективності психофізичних практик  на кшталт медитації, йоги і тай-цзи, пропонуємо дослідження про те, як вони на нас впливають, – аж до генетичного рівня. У метааналізі кількох досліджень, опублікованому в журналі Frontiers in Immunology, висвітлено дію різних психотехнік на генні структури. Автори цього огляду припускають, що всі проаналізовані психотехніки мають позитивний вплив на експресію багатьох генів.  І, як можна було очікувати, це саме гени, які відповідають за регуляцію стресів і процесів запалення.

Чому буддистські ченці бояться смерті

3

Ми звикли вважати, що релігійні вірування притлумлюють страх смерті, або й взагалі відміняють його. Вкоріненість у трансцендентному та очікування скарбу на Небесах може  знецінити земне, досмертне життя, бо переносить сподівання на життя потойбічне. Згідно цієї логіки, акцент на посмертне існування має дозволяти вірянам менше боятися смерті. Американський психотерапевт І. Ялом, сам не будучи вірянином, перед обличчям смерті своїх віруючих клієнтів підтримує та укріплює їх релігійну віру.

Що стосується буддизму, ефективність цієї релігійної традиції у боротьбі зі страхом смерті взагалі не має викликати сумнівів

Чого нейробіологія може навчитися в буддизму?

Чи можемо ми завдяки тренуванню свідомості стати більш уважними, добрими та врівноваженими? Чи можемо навчитися опановувати свої тривожні емоції? Які трансформації відбуваються в мозку, коли ми займаємося медитативними практиками?

Заходять якось нейробіолог і буддистський ченець до бару… і спілкуються про медитацію, терапію і їхній вплив на мозок…

У новій книзі «Beyond the Self» двоє друзів — Метью Рікард, який покинув кар’єру молекулярного біолога, щоби стати буддистським ченцем, і Вольф Зінгер, видатний нейробіолог, — ведуть напрочуд злагоджену бесіду про медитацію та мозок. Нижче наводимо скорочений переклад уривку.

Вічне повернення білого ведмедя

0
Ескімоси готуються до обряду зустрічі «бажаного гостя» – впольованого білого ведмедя (малюнок з книги Є.С. Рубцової «Матеріали з мови та фольклору ескімосів (чаплінський діалект)», 1954 рік.

Все циклічне. У кожній живій істоті закладений принцип вмирання, як і відродження. У це вірили майже всі архаїчні культури. 1926 року один із перших радянських етнографів Володимир Германович Тан-Богораз (до речі, народився він у м. Овруч, нині Житомирська область, Україна) видав статтю під назвою «Миф об умирающем и воскресающем звере», яка піднімає важливу проблему, пов’язану з екологічним мисленням.