У релігієзнавчій теці найкращих освітніх серіалів відбулося поповнення – у минулому сезоні нас порадував Netflix, який випустив документальну шестисерійну роботу про рух Ошо в США. І відразу заспокою – серіал знятий за всіма канонами високобюджетного фільму: гарна операторська робота, чудово розкриті характери персонажів, інтрига, що триває до останньої серії. Тобто якщо ви обраєте між Wild West та Wild wild country, обираєте другий,
Академічним вченим рідко вдається поєднувати науку і релігійну практику без шкоди для першої. Часто людину кидає в різні сторони від фанатизму до тотального скептицизму. Особливо це стосується таких тем як магія та політика, гностицизм і сучасна філософія. Релігієзнавцем, якому вдалося це об’єднати, був Іоан Куліану. Як кожен крутий релігієзнавець, він був (трішки?) авантюристом, написав багато цікавих праць, вважався одним з найкращих у світі знавців гностицизму, неоплатонізму, магії, таємної історії релігійності Заходу. Куліану загинув від пострілу в потилицю серед білого дня у Чиказькому Університеті після лекції у 1991 році. Вбивство досі не розкрите. Серед версій – політика, окультизм, магія.
У будь-якій науці одним із найголовніших завдань є використання понять та термінів, внесення ясності у професійне спілкування і релігієзнавство — не виняток. Явище отримує специфічну назву, використання якої дає змогу зрозуміти, про що саме йде мова. Соціогуманітарні науки, втім, надто часто сповнені поняттями зі складною історією, коли згадка про них не просто не полегшує розуміння, а, подекуди, навпаки, затуманює зміст сказаного. Одним із прикладів, який віддається звичним головним болем у релігієзнавців, є множина розуміння поняття “релігія”. Все більшого значення в англомовному академічному середовищі набуває ще гірше визначене поняття, “духовність”. Дисципліна “психологія релігії” поступово змінює назву на “психологію релігії і духовності”.
“Духовність” не є простою забавкою інтелектуалів. Численні емпіричні дослідження стверджують, що вона має
Вже післязавтра день святкування 1030-ї річниці хрещення Русі. План заходів передбачає молебень на Володимирській гірці та хресні ходи (у тому числі від таких екзотичних організацій як Церква Великої Качки). Мені ж на думку спало розповісти читачам про Володимира, князя Київського. Набридло? Не оригінально? А про КОМІКС про Володимира, князя Київського – достатньо оригінально:)?
У книзі Пікара 1732 р. зображена гравюра де зафіксоване поховання православного християнина в Російській імперії XVIII ст. Під час цієї процесі помітна цікава деталь: лист, який кладуть у руки померлому. Це так звана «перепустка до раю» або лист до апостола Петра, рідше до св. Миколая. Цей феномен найбільше дивував мандрівних протестантів із Європи.
Найдавніша згадка про такий лист зафіксована у звіті про подорож до Московського царства
Дослідник урбаністичної семіотики В. Топоров обґрунтовує необхідність для міста знати свого покровителя, благодійника. Адже про Спасителя під час в’їзду в Єрусалим запитують: «Хто цей?» – саме для того, щоб донька Сіон (діва-Єрусалим) знала свого судженого [17]. Шлюб із божественним Нареченим не може бути досягнутий, якщо місто-блудниця не знає, хто входить у нього, кому воно завдячує майбутнім добробутом.
Іван Домбровський у латиномовній поемі «Дніпрові камени» (бл. 1621) згадує численні набіги на Київ, застосовуючи метафору насильницького вторгнення, оволодіння градом як дівою, що не здатна змагатися з ґвалтівником:
Медитація для сучасної людини — складнюща справа. То засне бідолашний практик, то муха пролетить, і вже треба починати рахувати знову, скільки мантр, поклонів, присідань чи молитов ти зробив. Пращури використовували різні приладдя типу вервиць, але сьогодні навіть вервиці мають підключатися до смартфонів.
Розумна вервиця для молитви чи мантра-йоги
Саме таку розумну вервицю презентувала цього року тайванська Acer.
“У темну ніч і у вірян, і у атеїстів бувають моменти, коли вони замислюються над тим, чи не праві їх опоненти”, – якось зауважив психолог Д. Майєрс. Адже атеїзм, як і релігійна віра, не є монолітним з точки зору психології. Існують різні причини і різні способи сповідувати ці погляди і в них ми спробуємо розібратись.
За останні десятиліття в Україну прийшло чимало напрямків психотерапії, які в світі вже довели свою ефективність: когнітивно-поведінкова терапія, схема-терапія, терапія зобов’язання та прийняття (АСТ) та ін. Серед них особливо цікавою течією є майндфулнес-орієнтована терапія, напрямок, який виріс з традиційної буддистської медитації, і в якому існує кілька розроблених програм для подолання психологічних труднощів та розладів (депресії, тривожних розладів, стресу, посттравматичного стресового розладу та ін.). А нещодавні нейробіологічні дослідження підтверджують позитивні зміни навіть на рівні мозку в людей, які проходять майндфулнес-програми. На сьогодні в Україні є декілька фахівців, які володіють практикумом майндфулнес-орієнтованої терапії, але поступово напрямок набирає популярності, знаходить прихильників серед українських психологів.
Чим цікава майндфулнес-орієнтована терапія для фахівців сфери психічного здоров’я? Майндфулнес-підхід характеризується вишуканим поєднанням давніх філософських та сучасних психологічних концепцій. Усвідомлення – одна з основних цілей буддистських медитативних практик. Також практики усвідомлення присутні в духовних традиціях східного християнства (практиці ісихазму)
Головною темою цього року в релігійному житті України є отримання Томосу про автокефалію. В мережі вже повно матеріалів від прихильників церковної незалежності на тему чому це добре. Не менше матеріалів і від противників відходу від Москви з залякуваннями про розкол, гоніння і громадянську війну в Україні, які на їх думку настануть після ухвалення Томосу. Проте майже немає серйозних розмірковувань на тему “що ж дійсно станеться і які це матиме наслідки”. Спробую заповнити цю пустоту.
