Релігієзнавство в українській Вікіпедії: праця чи забуття

2
480

Українське суспільство мало що знає про релігієзнавство. Піар галузі майже відсутній, людину, яка представляється релігієзнавцем, сприймають у кращому випадку як попа чи теолога, у гіршому – починають тролити як нащадка комуністос-атеїстос.

Займатися повідомленням суспільству про власну діяльність крім нас нікому, а нам, якось, не до того.

У результаті немає адекватного інформування про галузь, її діяльність, дослідження, що виливається в ігнор абітурієнтів, грамотних журналістів, грантодавців, міністрів освіти, суспільства загалом і, найприкріше, навіть колег суспільників-гуманітаріїв, значна  (цікаво б дослідити яка) частина яких не уявляє, що таке релігієзнавство та чим воно займається.

Як найяскравіший приклад проблем на ниві піару релігієзнавства розгляну його основне “дзеркало” – відображення у Вікіпедії.

Релігієзнавство в українській Вікіпедії розвивається не дуже активно. Незнайомий з релігієзнавством читач навряд чи отримає повну й всебічну інформацію про цю науку з статті https://uk.wikipedia.org/wiki/Релігієзнавство.

Лише коротко проаналізую релігієзнавчий сегмент україномовної Вікі кількісно та змістовно, щоб потім перейти до порівняння конкретно статей «Релігієзнавство» та «Religious Studies». У категорії «Релігієзнавство» української Вікіпедії 13 підкатегорій, до яких відносяться 247 статей, а також 27 статей, що не входять до підкатегорій. Насправді, релігієзнавчих статей в українській Вікі більше, але вийти на них через категорію «Релігієзнавство» напряму не можна. Так, є окрема категорія «Соціологія релігії», яка не входить до «Релігієзнавства». Попри те, що дисциплінарний поділ академічного релігієзнавства відрізняється у різних дослідників, соціологія релігії туди, переважно, входить у різних версіях. Так, «Філософія релігії» є підкатегорією розділу «Релігієзнавство» та містить близко 30 статей, попри намагання багатьох колег розмежувати філософію та релігієзнавство в академічному просторі. «Психологія релігії» (6 статей) також є підкатегорією «Релігієзнавства». Натомість «Соціологія релігії» містить 62 статті, які частково дублюються в «Релігієзнавстві», але не завжди. Далі, «Історія релігії» (21 стаття) є підкатегорією розділу «Релігія», а не «Релігієзнавство». «Феноменологія релігії» взагалі не є категорією в українській Вікіпедії, а має лише невеличку статтю загального характеру, але такої категорії нема і в інших мовах, хоча статті переважно розлогіші за українську (а нідерландську статтю взагалі можна вважати категорією через її енциклопедичний характер). Для порівняння, англійська Вікіпедія містить 836 статей у категорії «Religious Studies», і кожна з 22 підкатегорій (куди входять і соціологія релігії, і психологія, і філософія, і навіть історія) більша за український аналог. Безумовно, це не має вводити в оману, оскільки англомовну Вікіпедію пишуть усі, а не лише британці. Наприклад, у німецькій категорії «Religionswissenschaft» усього 352 статті, але там зібрані в якості підкатегорій і етнологія релігії, і психологія, історія, географія, психологія релігії. Філософії релігії серед підкатегорій нема. Німці не були б собою, коли б не виокремили цілу категорію під «Religionsphilosophie» (460 статей!).

Повернемося до статті «Релігієзнавство», яка є титульною для нашої тематики, і для відповідної категорії у Вікіпедії. Ця стаття дублюється майже 40 мовами, і різні версії іноді схожі одна на одну, іноді — різняться. Для того, щоб порівняти статті в англійській та українській Вікіпедіях, я зосередився на кількох параметрах: 1) кількісні показники — обсяг статті в знаках; дата створення, кількість редакційних правок; структурні елементи статей; 2) якісні показники, підхід до визначення самого поняття «релігія».

1) Українська версія статті створена 28 листопада 2007 року, і була фактично цитатою з Великого тлумачного словника сучасної української мови: «Релігієзнавство — наука, що вивчає релігію, її історію, типологію і т.ін.». Вже наступного ж дня до базової статті додали кілька редагувань, автором двох з яких є загиблий під час АТО боєць батальйону «Донбас» Олег Ковалишин, відомий серед активістів Вікіпедії під ніком Raider. З моменту створення стаття редагувалася 80 разів, переважно йдеться про незначні зміни, хоча було й кілька серйозних правок. За три роки до статті було додано пункт про релігієзнавство в Україні, який і досі лишається майже не розкритим. Серед людей, які вносили правки не під псевдо: Олег Кисельов, Віталій Білецький, Ігор Огірко, Олег Крупський. На сьогодні обсяг статті складає приблизно 700 слів, або 5000 знаків, а ї структура має такі параграфи: загальна інформація про предмет, опис структури релігієзнавства, інформація про релігієзнавство в Україні, список джерел і корисних посилань.

Англійська стаття «Religious Studies» створена 1 листопада 2003 року, і довкола неї одразу починається жваве обговорення (серед українських редакторів обговорення взагалі не було). Стаття постійно змінюється, і частина цих змін має принципових характер: так, у версії 2005 року релігієзнавством називалося лише відмінне від теології секулярне дослідження релігії. Сьогоднішня версія (вересень 2017) виваженіше говорить про релігієзнавство як мульти-дисциплінарне академічне дослідницьке поле. Втім, з огляду на загострення протистояння світського й конфесійного релігієзнавства в Європі, можна очікувати на повернення більш драматичної версії визначення. На сьогодні стаття має 725 редагувань. Статистика Вікіпедії стверджує, що за останні два місяці англійську статтю переглянули 15,6 тисяч разів, тоді як українську — 0,6 тисяч. Обсяг англійської статті про релігієзнавство — 6000 слів, майже 40000 знаків. Структура більш розгалужена, ніж в українській версії: дефініція релігієзнавства та релігії; історія дослідження релігії (12 підпунктів, де описані, в тому числі, й різні дисциплінарні відгалуження в релігієзнавстві); методологія (2 підпункти); розмежування релігієзнавства та теології; критика; наукові журнали; примітки, бібліографія та матеріали для подальшого знайомства; посилання на академічні спільноти та онлайн-джерела, присвячені релігієзнавству.

2) Попри те, що англомовна стаття починає відстежувати інтерес людини до релігії ще від Гекатея Мілетського та Геродота, обидві версії погоджуються, що академічне дослідження релігії виникло в ХІХ столітті завдяки праці Ф. М. Мюллера, К. П. Тіле та інших авторів (англійська стаття додає В. Джемса та Е. Дюркгайма, а українська — П. Шантепі де ла Соссе). Обидві версії також погоджуються, що до релігієзнавчих дисциплін входять історія, філософія, соцілогія, психологія релігії. Англійська додає до шерегу основних дисциплін антропологію релігії, а українська — феноменологію релігії, і кожна пропонує до розгляду ще кілька додаткових дисциплін і методів.

Важливою частиною статті «Religious Studies» є розмежування релігієзнавства та теології, демонстрація відмінності їхніх методів, а також посилання на теологічну та постколоніальну критику релігієзнавства. Натомість, у статті «Релігієзнавство» вказується лише теологія як одне з джерел науки про релігію (поряд із науковим атеїзмом у випадку українського релігієзнавства), а сьогоднішнє розмежування цих дисциплін і їх методів не згадується. Фактично, згадка про те, що українське релігієзнавство вийшло з наукового атеїзму є чи не єдиною інформацією про релігієзнавство в Україні (цей пункт у статті складається лише з 43 слів), якщо не брати до уваги куцу інформацію про підручники та статті, присвячені релігієзнавству, які видавалися в Україні. Жодної інформації про українські академічні інститути чи наукові видання, присвячені релігії та релігієзнавству, в українській версії статті немає, а дарма — якщо людина хоче дізнатися про релігієзнавство як загальну дисципліну, вона з великою долею імовірності піде на англійську статтю, а українська могла б зацікавити потенційного шукача інформації саме про релігієзнавство в Україні, університетські кафедри, академічні журнали та професійні асоціації.

Нарешті, самі визначення релігієзнавства в обох статтях говорять приблизно про одне явище. В українській версії релігієзнавство — це «комплекс наукових академічних (теоретичних, дослідницьких та навчальних) дисциплін, що вивчають суспільну природу релігії — її історію, розвиток та місце в культурі та соціумі, типологію та таке інше. Релігієзнавство вивчає процес виникнення, функціонування й розвитку релігії, її будову, прояви в історії суспільства, роль у житті окремої людини, конкретних суспільств, взаємозв’язок і взаємодію з іншими царинами культури». У англійській версії це «the multi-disciplinary academic field devoted to research into religious beliefs, behaviors, and institutions. It describes, compares, interprets, and explains religion, emphasizing systematic, historically based, and cross-cultural perspectives. While theology attempts to understand the nature of transcendent or supernatural forces (such as deities), religious studies tries to study religious behavior and belief from outside any particular religious viewpoint». В обох випадках ідеться про комплексне явище, яке стосується різних проявів релігії та релігійності, приділяє чимало уваги компаративістиці. Англійська стаття також наполягає на тому, що релігієзнавство, на відміну від теології, вільне від конфесійної ангажованості, втім, ця позиція широко представлена в українському релігієзнавчому середовищі (хоча не представлена у досліджуваній статті).

Підсумовуючи, хочу вказати на кілька принципових моментів:

1) Українська й англійська Вікіпедії мають майже спільне бачення походження й мети  академічного дослідження релігії, практично одностайні щодо засновників цієї науки та дисциплін, які її складають.

2) Україномовна стаття відображає загальні тренди розвитку/занепаду українського релігієзнавства: немає спільної, дисциплінованої праці над просуванням релігієзнавчого бренду в публічному просторі; якщо хтось і докладає зусиль у цьому напрямі, то це відбувається спорадично, індивідуально, та переважно стосується інформування порожнього простору про результати власних досліджень — жодного відгуку нема, і на нього вже майже не чекають. Натомість, англійська стаття — це відображення живого полілогу багатьох авторів, боротьба концептів, періодичні диверсії з боку критиків (адже формат Вікіпедії передбачає можливість критичного та навіть зловмисного редагування статті), звинувачення у вандалізмі та спроби еволюціонувати разом із текстом.

3) Крім самої титульної статті у Вікіпедії існує також поняття категорії «Релігієзнавство» («Religious Studies»). І тут українській версії теж не вистачає злагодженої роботи авторів і редакторів. Так, численні статті з релігієзнавчої тематики не відносяться до категорії «Релігієзнавство», релігієзнавчі дисципліни не є підкатегоріями материнської категорії, а представлені або як окремі категорії, або як просто статті тощо.

4) Незлагоджена робота призводить до того, що спорадичні зусилля окремих людей і маленьких колективів не призводять до бажаної присутності інформації про релігієзнавство в публічному просторі. Без такої присутності годі чекати на абітурієнтів, нових членів професійних об’єднань, інтересу суспільства, розуміння ним потреби в релігієзнавстві і просто розвитку української релігієзнавчої спільноти як сучасного академічного явища.

5) Якщо ми хочемо, щоб про українське релігієзнавство знали, говорили й навіть мріяли — треба згуртуватися та донести суспільству інформацію про нього. Якщо ми зможемо це зробити, інтерес до цієї науки та спеціальності зросте. Як не зможемо (а поки схоже на те), про нас напишуть люди, спеціальність яких не зникне за кілька років.

 

 

If you found an error, highlight it and press Shift + Enter or click here to inform us.

  • molzoo

    Дуже гарний аналіз! Дякую!

    • Ruslan Khalikov

      Дякую за відгук!