Різдво Надлюдини — як трансгуманісти Адвент зустрічали

1
379

Трансгуманізм — це загальна назва для купи рухів, які об’єднує віра в дві речі. Перша майже повторює буддиський “символ віри”: у світі є страждання, і цього страждання можна позбутися. Друга не така заяложена: позбутися страждання, хвороб і смерті можна шляхом розвитку нових технологій. Такий світогляд людей, які надумали затриматися у цьому світі, не чекаючи кращої долі в тому. 
А відтак релігія, пропонуючи схожі бонуси, виглядає очевидним конкурентом.

Натомість, серед релігійних людей також існують оптимісти, які вважають припустимим покращення людської природи за допомогою новітніх технологій. Більше того — вони надихаються в своїх міркуваннях Біблією. Так автори проекту A Transhumanist Advent на підтвердження актуальності трансгуманізму наводять біблійні сюжети. Якби у чоловіка з євангельської історії (Ів. 5:7) була людина, яка йому допомогла б залізти в басейн, він би дочекався Ісуса вже на ногах. Або екзоскелет  — не така надійна річ, як людина, але теж би дозволила розширити діапазон можливостей. А засновником проекту стала Асоціація мормонів-трансгуманістів — це не самостійна церква, і хоча її членами стали, переважно, мормони, туди приймають також інших, для кого релігія та новітні технології не є проблемою. Вони мають приблизно півтисячі членів і позиціонують себе як найбільшу організацію свого типу.

Попри те, що Асоціація мормонів-трансгуманістів позиціонує себе як не виключно мормонська, все ж її засновники та більше половини членів є прихильниками ЦІХСОД та бачать у трансгуманізмі розвиток пророцтв Джозефа Сміта. Але в Штатах є й інші, більш екуменічні зібрання, наприклад, її засновники. Серед засновників цієї тусовки один з лідерів Асоціації мормонів-трансгуманістів Лінкольн Кеннон, пресвітеріанський пастор Крістофер Бенек, син проповідника з Церкви Христа Міка Реддінг та інші представники різних конфесій. Ось що каже їхній маніфест:

  1. Бог хоче оновлення та розвитку всього творіння, а люди мають Йому в цьому допомагати (боротися проти голоду, хвороб і навіть смерті;
  2. Ми маємо розвивати всі аспекти людської природи — духовні, фізичні, емоційні, ментальні, а також усі рівні від індивідуального до загальносвітового;
  3. Наука та технології — це вияв заданого Богом імпульсу відкривати світ, а також становлення образу й подоби Божої в людині;
  4. Найголовніші доручення Ісуса: «Любити Господа Бога всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією думкою своєю, а ближнього любити як самого себе».
  5. Розвиток науки та технологій зробить нас більш людяними та ближчими до Бога, якщо підходити до цього, наслідуючи Христа.

Отже, поки трансгуманістичний мейнстрім (за опитуваннями — до 75%) хизується прагненням здобути безсмертя без потреби в потойбічному житті,  поряд із ним розвивається компанія різноманітних християн, які прагнуть увічнитися тілесно в Ісусі Христі, реалізувати свою подобу Богові за допомогою еволюції технологій. І критикують атеїстів за узурпацію техно-оптимістичного світогляду.

І тут Ви скажете: ну добре, серед християн є диваки, що нормально ставляться до трансгуманістичного гріха, але ж це американці, вони дивні від природи. А ми скажемо — серед американських трансгуманістів дуже часто зустрічаються, м’яко кажучи, слов’янські імена. Як у пантеоні, так і серед нині діючих провідників. Наприклад, на сайті флоридської Церкви вічного життя почесна сторінка відведена їхньому пророкові — дореволюційному російському мислителю Ніколаю Федорову. Він відомий дуже дивними поглядами, зокрема, щодо людського воскресіння у плоті. Федоров казав, що людство має не просто знайти механізм, який дозволить живим стати безсмертними, але й щоб він повернув померлих до життя. Мається на увазі не очікування воскресіння на тому світі, а діяльність по забезпеченню безсмертя в цьому. Тільки люди, які зможуть воскресити предків, можуть називатися дійсно праведними, оскільки нинішнє покоління (для Федорова це покоління кінця ХІХ століття, він був проміжною ланкою між слов’янофілами та космістами) егоїстичне та намагається жити з енергії, витраченої предками.

Теологія Церкви вічного життя бере у Федорова наступні положення:

  1. Людина — творіння активне та має постійно діяти;
  2. Якщо людина не знає, що робити, вона буде робити щось не те;
  3. Аби припинити робити щось не те, не достатньо знати, що робити треба;
  4. Людина буде спрямовувати сили на праве діло, якщо вважатиме це обов’язком;
  5. Людство припинить воювати, коли достатня кількість людей зрозуміє, що слід спрямувати всі сили з війн на вселенське спасіння.

Серед сьогоднішніх американських трансгуманістів, але вже не релігійних, також чимало людей зі східними іменами. Наприклад, найвідоміший трансгуманіст-лібертаріанець Золтан Іштван, син угорських імігрантів, заснував у 2014 році Трансгуманістичну партію, балотуватися від неї на президентських виборах 2016 та буде балотуватися в 2018 році на посаду губернатора Каліфорнії. А його наступником, другим головою Трансгуманістичної партії, став Ніколаю Федорову, що обіймає посаду з 2016 року і донині. Як бачимо, найдивовижніші ідеї приходять на Захід досі зі Сходу, все не обмежилося Блаватською.

Якщо не обмежуватися християнськими конфесіями, релігійна картина трансгуманізму стає ще більш розмаїтою. Згадати хоча б церкву «Way of the Future», яку заснував у 2015 році американець із черговим східним ім’ям Ентоні Левандовскі. Ця релігійна спільнота не планує зробити людство безсмертним, а переймається тим, як би подружити людину зі Штучним інтелектом. Саме цей новий суб’єкт релігійних відносин виходить на перший план, у нього вірять парафіяни церкви. Їхній символ віри викладений на Ніколаю Федорову, але про блогослов’я чи ботослужіння церкви наразі відомо дуже мало. Як Церква вічного життя лише вірить, що в майбутньому люди будуть жити вічно, не претендуючи на те, що вони перемогли смерть сьогодні, так і прихильники Шляху майбутнього лише очікують часів, коли Штучний інтелект дійде до панування на планеті. І в цьому слабка сторона нових трансгуманістичних релігій порівняно з трансгуманістичними відгалуженнями вже сталих традицій. Поки нові трансгуманісти чекають на світле майбутнє, їхні християнські брати вже живуть у світі, де смерть уже переможена завдяки смерті та воскресінню Ісуса Христа. Погодьтеся, мотивація ввійти до спільноти, що вже має повноту істини і спасіння, сильніша за мотивацію приєднатися до тусовки гіків, які лише чекають свого месію. Настільки сильніша, що змушує дещо підкоригувати традиційні вірування християнських церков з огляду на розвиток науки й технологій.

If you found an error, highlight it and press Shift + Enter or click here to inform us.