Розп’яття Христа очима художників-модерністів

0
155

У нас вже стає традицією робити мистецькі дайджести перед релігійними святами.  Цього разу пропонуємо огляд найбільш суперечливих, або таких, що зазнали нищівної критики (особливо з боку церкви) творів мистецтва на найтрагічніший сюжет християнської історії – розп’яття Ісуса Христа.

Сальвадор Далі «Розп’яття, або Гіперкубічне тіло»

Це одна з особливих робіт видатного сюрреаліста, написана у так званий «католицький» період його діяльності. У своєму щоденнику Далі визнає, що біблійні сюжети містять «рідкісну досконалість задуму», який стимулює його творчий імпульс. На роботу над полотном «Розп’яття, або Гіперкубічне тіло» було витрачено особливо багато зусиль та часу, про що свідчать детальні записи самого Далі. Критики вважають, що це одна із найскрупульозніших робіт митця.

У цій картині художник зіштовхує чітку геометричну форму і страждання Христа, підкреслене його вигнутим тілом з випнутою грудною кліткою. Це породжує особливу напругу, якою наповнене полотно. У такий спосіб Далі немов дає зрозуміти, що Бога розпинають бездушність і байдужість цього світу.

У лівому кутку картини сюрреаліст зобразив свою дружину Галу, яка здалеку споглядає смерть Спасителя світу. Такий художній реверанс – це типова данина моді класичного західноєвропейського живопису, коли в картинах на євангельські сюжети зображували конкретних людей, сучасників художника.

 

Ежен Анрі Поль Гоген «Жовтий Христос»

Гогенівські сюжети – це завжди авторські інтерпретації, наповнені ексклюзивним символізмом. У цій роботі трагічний біблійний сюжет перетворюється на індивідуальний трагізм самого Гогена. В обличчі Христа неважко розгледіти автопортрет самого художника. Ісус Христос страждає через відчуження людей, втрачену віру і зневагу до Бога. У період написання картин на біблійні сюжети, зокрема і «Жовтий Христос», Гоген перебував у страшній депресії, пов’язаній із втратою попиту на його роботи. Можливо, саме тому, чимало дослідників заперечують пряме відношення мистецького твору «Жовтий Христос» до релігійної тематики.

Якщо абстрагуватися від образу Розп’ятого і звернути увагу на інші деталі картини, то певні сакральні символи все ж присутні. Зокрема, фігура Спасителя – це точна копія дерев’яного розп’яття XVII століття з каплиці Тремало в Понт-Авен (Франція). Три жінки поряд з хрестом символізують трьох Марій, які оплакували померлого Ісуса.

Популярною і впізнаваною картина стала завдяки яскраво-жовтому кольору шкіри розіп’ятого Христа.

 

Поль Дельво «Розп’яття»

Ще один представник сюрреалізму Поль Дельво на картині «Розп’яття» створив певну альтернативну реальність, що спонукає глядача до безмежного числа інтерпретацій. Це полотно – маніфест проти класичних мистецьких законів,  проти логіки і раціональності повсякдення. На відміну від багатьох митців, Дельво не вбачав у образах скелетів символу смерті, а зовсім навпаки. Зображені художником скелети відображають звичні для живих людей побутові чи сакральні сюжети.  

Цікаво, що на картині «Розп’яття» в образах скелетів зображено лише розіп’ятих на хресті та простих людей, що співпереживають з померлими. Під масками-шоломами воїнів проглядаються силуети людського тіла. Можливо, це авторська типологія на православних християн (тих, хто залишився вірними Істинному Богові) та римських воїнів, які підпорядковувалися книжникам і фарисеям (противники Ісуса з Назарету).

 

Марк Шагал «Біле розп’яття»

Одна з найбільш впізнаваних картин із серії робіт на тему розп’яття, що були написані Шагалом. Єврей Марк Шагал залюбки використовував християнські сюжети. Центральний сюжет роботи – розіп’ятий Ісус Христос, чиї страждання виступають своєрідною алегорією смертельних мук, яких зазнають усі євреї на теренах Центральної та Східної Європи від рук тоталітарних диктаторів. Ісус символізує увесь єврейський народ, про що свідчать його одяг – талес замість тернового вінка та саван. У ногах Спасителя світу горить менора – семисвічник. Навколо постаті Ісуса художник зображує жорстокі, насильницькі сюжети – захоплення євреїв, спалення синагог. Символом порятунку від нацистів виступає човен, переповнений спасенними душами.

 

Пабло Пікассо «Розп’яття»

Картина «Розп’яття» для творчості атеїста Пікассо була зовсім нетиповою. Дослідники відносять її до перехідного етапу діяльності  художника та називають предтечею авторського сюрреалізму. Ця робота дозволяє впевнено говорити, що попри відсутність релігійної ідентичності в художника, його свідомість потребувала пізнання трансцендентного як Іншого.

На перший погляд представлена картина не містить жодної алюзії на сакральну тематику. Однак, допитливе око глядача здатне помітити за деформованими фігурами найвідомішу євангельську історію. Унікальність «Розп’яття» Пікассо в різному масштабі фігур даного сюжету, що робить акцент на ролі того чи іншого персонажа. Так, Ісус Христос, Божа Матір та Марія Магдалина – це найбільші за розміром та центральні постаті на картині. Дещо меншими художник зображає скинуті з хрестів тіла розбійників та римських солдатів, що кидають жереб на плащ засудженого. Найменші фігури – це постать людини, що прибиває руку Ісуса до хреста та вершник, що пробиває списом мертве тіло.

 

 

Грехем Сазерленд «Розпяття Христа»

Грехем Сазерленд один з найвідоміших англійських художників ХХ ст., який увійшов в історію як портретист. Однак, його завжди цікавили і притягували релігійні сюжети, які знайшли своє втілення на всіх етапах творчості художника. Попри значний вплив на його стиль робіт Пабло Пікассо, Сазерленд не занурився повністю у сюрреалізм чи кубізм, а намагався дотримуватись напівабстрактного стилю. Його роботу «Розп’яття Христа» також можна віднести до напівабстракції. Прагнення до реалізму проявляється у тлі роботи, а також у силуеті самого Спасителя. Однак аморфна форма і болісно спотворені образи надають роботі особливого трагізму.

 

Еміль Нольде «Розп’яття Христа»

Хист Еміля Нольде до малювання проявився ще в дитячому віці і перші його парканні полотна були саме на біблійні сюжети. Зрілий художник Нольде не відрікається від релігійних тем, тим самим віддає дань своєму протестантському вихованню.

Картина «Розп’яття Христа» спершу сприймається як художній примітивізм, але детальний аналіз відсилає глядача до манери німецького маньєризму доби Середньовіччя/Ренесансу. Згідно з цими канонами робота містить гротеск та правильно підібрані акценти для відчуття трагізму життя. Центральна фігура – Христос постає в образі мужика-селянина, типово для грюневальдівських робіт.

 

Ренато Гуттузо «Розп’яття»

Очевидець фашистського режиму в Італії Ренато Гуттузо намагається зобразити увесь біль свого народу в картині «Розп’яття». На картині Христос символізує тих, хто пройшов в’язниці, тортури і страти за свої ідеї. Не відразу вдається побачити в центрі композиції фігуру коня, символ страждання безневинних людей. Полотно передає істинні відчуття гніву, страждання і болю. Відомо, що у ескізах до цієї роботи один з катів постає в образі Гітлера. Дивно, але ця картина спровокувала скандал і викликала хвилю обурення в Ватикані. Але сам художник прокоментував свій твір так: «Я хотів написати цю страту Христа як сьогоднішню сцену».

If you found an error, highlight it and press Shift + Enter or click here to inform us.