Теорії змов. Чому в них вірять?

3
461

Кожен з нас зустрічав людей, які вірять в існування світового уряду або впевнені, що світом правлять масони (ілюмінати, євреї, рептилоїди – необхідне підкреслити). Чи що американці не висаджувалися на Місяць, Кеннеді вбили свої, а теракт 11 вересня 2001 зробило ЦРУ. Такі погляди прийнято називати конспірологія або «теорії змов» (ТЗ). Людина вірить, що існує певна змова зі злим наміром, бажанням обманути всіх та приховати правду. “Конспірологія” з латини перекладається як говорити пошепки, тихо, приховуючи таємниці.

Існують теорії змов, які напряму шкодять здоров’ю та безпеці людей – наприклад фобія вакцинації. Є прошарок людей, які бояться робити дітям щеплення, оскільки вважають (хибно), що останні спричиняють розвиток аутизму. Медиками не виявлено ніякої кореляції між щепленням та розвитком аутизму. Разом з фобією щеплень тусується ідея, що насправді ліки не допомагають, а це все змова фармацевтичних кампаній, щоби збагатитися на «простих людях». Як показав в своїй книжці Роб Бразертон «Недовірливі розуми: Чому ми віримо в теорії змов?» кампанія по дискредитації вакцин була запущена однією фармацевтичною фірмою проти конкурентів. Проте вони не розрахували суспільного резонансу від цієї події, і, замість того, щоб підірвати довіру до виробника-конкурента, зруйнували довіру багатьох людей до всієї галузі в цілому.

Не рий яму сусіду.

Ще одна опосередкована небезпека від теорій змов – підтримка тероризму. Це такий собі варіант асиметричної дії по відношенню до світового уряду, масонів і решти, хто править світом. Прихильники ТЗ розуміють, що співмірної відповіді офіційним силам вони не можуть завдати тому вдаються до гібридних дій, наприклад терористичних актів.

Загалом теорії змов зручно розглядати як альтернативні способи пояснення світу. Це комплексні системи, які пояснюють абсолютне все до найдрібніших нюансів. Саме прискіплива увага до деталей і є однією з характерних ознак теорій змов. Офіційні версії завжди лишають низку деталей непоясненими. Навколишній світ є дуже складним, щоби вмістити його в одну описову теорію. Це як в постулаті Поппера, наукова теорія тільки тоді є науковою, коли вона може бути спростованою. Так, ви не помилились. Наука може описувати тільки окремі, обмежені феномени чи явища. Коли ви бачите модель яка пояснює «взагалі все», то перед вами що завгодно, але не наука.

Повернемось до теорій змов. Вони пропонують пояснення за версією «все про все», що як ми показали вище не зовсім адекватно. Другий аспект, яким грішать ТЗ – це віра в архаїчний порядок світу. Поясню. Це модель сприйняття реальності як процесу, яким керує якась сила. Або магічні закони (в первісному суспільстві) або сили стихій (Античність) або Бог (Середньовіччя). Проте наступає Новий Час і приходь розуміння того, що світ обумовлений природними та соціальними процесами. Основна різниця в дійових особах. У першому варіанті це персоналії(я), які на власний розсуд керують світом. У другому випадку все визначається об`єктивними закономірностями. Теорії змов побудовані виключно на першій моделі. Для них характерні впливи особистостей на світові процеси, все має своє пояснення та не має місця збігам, адже випадковість як така взагалі відкидається. Ну яка випадковість може бути при свідомому контролюванні якоїсь особистості? Мені відразу на думку спадає цей персонаж.

У світогляді, який пропагує цей чоловік немає місця збігам, адже там все вирішує світовий уряд (американці, жидомасони, бандерівці, рептилоїди – необхідне підкреслити).

При цьому важливо пам`ятати, що не всі уявлення про змову є теоріями змови. Наприклад корупційні оборудки побудовані на змові зацікавлених осіб не відносяться до теорій змов. ТЗ це насамперед альтернативні офіційній версії пояснення подій. Причому вони часто мають велику кількість слабо доведених додаткових умов. Це такі припущення, які є не доведеними, але здаються людині «очевидними». Використовуючи їх вона будує альтернативну теорію пояснення. Така теорія є часто-густо хибною через те, що спирається на купу не доведених, проте вельми «правдоподібних» тверджень.

 

Не забуваймо про Лезо Оккама

Ще в Середньовіччі англійський філософ Вільям Оккам сформулював принцип, який пізніше назвали «Лезо Оккама». Суть його зводиться до настанови – по можливості приймайте найпростіші моделі пояснення, не примножуйте сутностей для пояснення. В нашому варіанті – користуйтесь більш простою версію та створюйте нашарування гіпотез для пояснення. Принцип «Лезо Оккама» як раз відсікає будь-які слабо доведені додаткові умови.

Опитування конспірологів показують, що часто вони вірять не в одну, а в цілу низку теорій змов. Дослідники називають це «конспірологічним мисленням». Цікаво, що створюючи різні гіпотези для пояснення одного дійства прихильники ТЗ часто впадають у замкнене коло. Роб Бразертон наводить приклади, коли люди можуть одночасно вірити в протилежні теорії, але тільки не в офіційну версію. Наприклад одні і ті ж респонденти можуть відповідати, що Осама бен Ладен або досі живий, або був вбитий задовго до 2011 року, але вони нізащо не визнають офіційної версії Білого Дому. Або ж приклад із принцесою Діаною, Елвісом Преслі чи Майклом Джексоном навколо смерті яких зростають численні міфи.

Самі ж конспірологи не бачать у цьому протиріччя, адже їхнє завдання – відшукати істину. Ба більше, вони самі себе не вважають конспірологами. Вони ладні себе називати truthseeker’ами або вченими, які викривають брехню. Важливо розуміти, що вони щиро вірять, що займаються благородною справою. А тому назвати їх підступними брехліями буде неправильно. Неможна також стверджувати, що це безграмотні, неосвідчені люди. Середній конспіролог орієнтується в темі «своєї змови» на порядок краще за будь-кого іншого. Він уважний до деталей, знає наперед всі аргументи офіційної версії та може їм опонувати.

Не виявлено кореляції між схильністю до конспірології та рівнем освіти

Якщо адепти теорій змов не так сильно відрізняються від звичайних людей, то в чому ж тоді причина їхньої схильності до ТЗ? Відтак поширений стереотип, що люди вірять в конспірологію, бо вона проста, не працює. Гіпотетичні конструкції конспірологів на порядок складніші за офіційні версії, а самі адепти альтернативного погляду на процеси знають дуже багато по своїй темі.

Гріх тут не згадати давньогрецького філософа Геракліта, який казав «багато знання ще розуму не навчає». 

Очевидно, що не працює і стереотип про консервативність конспірологів. Навпаки, на відміну від інших науковців вони набагато гнучкіші, відкритіші до нових даних та готові змінювати (підлаштовувати) свою теорію до нових фактів.

Реальною ж причиною є параноідальний стан психіки, проте не патологічний. Ці люди не довіряють офіційним інституціям (через різні соціо-культурні причини). Більше за інших можуть бути схильні до теорій різного роду меншини. Іноді в них є на це підстави, проте у абсолютній більшості випадків їхні висновки набагато критичніші, ніж реальний стан справ. На це ще накладається гіпертрофоване (особливо — у пострадянських умовах) відчуття справедливості і співчуття до слабких та пригнічених. Ну, бо всім більше до вподоби маленький Давид, що перемагає велетня Голіафа. Адже саме в слабких вбачається добро, тоді як сила в міфологічних сюжетах часто за злом. Ось вам і локальне відображення світового рингу, де відбувається постійна битва  ̶б̶о̶б̶р̶а̶ ̶с̶ ̶о̶с̶л̶о̶м̶  добра зі злом. Останнє уявлення також дуже поширене серед конспірологів.

До певної міри теорії змов можуть насолодити своїх адептів, адже дають їм унікальність, можливість бути «не так як усі», виглядати особливо, що вельми цінується в наш час. Створюється хибна ілюзія, на основі гордощів, мовляв всіх надурили офіційною версією, а мене не проведеш.

 

Когнітивні помилки конспірологів

Також в т.з. «конспірологічному мисленні» є деякі когнітивні помилки. Наприклад, помилка співмірності. Це коли масштаб події не збігається з масштабом її причин. В мережі люблять глузувати з цієї теми. Бо не можна пояснити обрання Президентом США Дональда Трампа бажанням відволікти увагу киян від ляпів Кличка. Події і пояснення мають бути співмірними. Ще однією проблемою є помилка підтвердження. До неї схильні всі. Ми інтуїтивно очікуємо підтвердження наших поглядів, а тому приймаємо тільки ті аргументи, які не суперечать їм. До речі, в наукових колах саме спільнота вчених має бути тим запобіжником, який не дозволяє перетворити наукову розвідку у пошук аргументів на свою користь. Саме на інтелектуалах лежить місія боротьби з конспірологією. Свідомість людини враженої теоріями змов дуже важко звільнити від цього вірусу. Однак можна вберегти від зараження інших. Це відбувається завдяки чесній та прозорій роботі науковців. Саме вони є тим інститутом, на який спираються маси в пізнанні світу. Зараз неможна бути фахівцем в усьому. Доба енциклопедистів, які були і філософами, і біологами, і астрономами, і фізиками, і мовознавцями одночасно пройшла..

Читач, який дійшов до цього абзацу ̶о̶т̶р̶и̶м̶а̶є̶ ̶б̶е̶з̶к̶о̶ш̶т̶о̶в̶н̶у̶ ̶п̶у̶т̶і̶в̶к̶у̶ ̶д̶о̶ ̶С̶и̶б̶і̶р̶у̶  запитає «Який же тут зв’язок з релігією та чому текст опубліковано на порталі «Релігієзнавча лабораторія?». Відповідь дійсно не очевидна, адже вчені поки не встановили кореляції між релігійністю та схильністю до теорій змов. Однак все ж таки зв’язок із конспірологічним типом мислення та релігійним існує. Тут є цікавий матеріал Руслана Халікова про використання конспірології окремими езотеричними течіями.

вчені поки не знайшли кореляції між релігійністю та схильністю до теорій змов

Прикладом такого зв’язку є антропоморфізація світу, це коли ми наділяємо певні події чи процеси намірами та бажаннями. Свідомо чи несвідомо одухотворюємо неживі феномени. По-друге: проекція інтенсивності. Це коли ми наділяємо вже одухотворений феномен своїми думками і поглядами. Третє: віра в детермінізм. Тобто уявлення про те, що вже все в цьому світі визначено. Насправді ж безліч подій є наслідком збігу певних обставин. Як писав Віктор Пєлєвін: «Світом править не таємна ложа, а велика лажа».

Підсумувати можна наступним. Теорії змов формуються внаслідок певних когнітивних помилок. Людина в базовій комплектації схильна до таких помилок. Людина після апгрейду (наприклад курсом «Наука повсякденного мислення») вже не допускає цих багів. Висновок: більше апгрейдів, гарних і різних! Ну і не забуваймо про клей суспільної довіри, адже без нього нікуди.

Матеріал підготовано на основі книги Роб Бразертон «Недовіливі розуми: Чому ми віримо в теорії змов?» та публічної лекції Іллі Ягіяєва «Теорії змови: Чому ми в них віримо?».

If you found an error, highlight it and press Shift + Enter or click here to inform us.

  • Vyacheslav Ageyyev

    А нумо, хлопці й дівчата, всі нюхати клей суспільної довіри!

  • Vyacheslav Ageyyev

    Стаття потрапила на РЛ тому що конспірологія — невід’ємна частина інфопотоків “русского міра”, протистояти якому — одна з наших місій

  • Pingback: Феномен фундаменталізму | Лабораторія Релігієзнавства()